Нова техніка на кафедрі мікології та фітоімунології

Минув рівно рік з часу коли ми завершили капітальний ремонт гербарної кімнати кафедри мікології та фітоімунології, монтаж в ній нових металевих гербарних шаф та встановлення оргтехніки. Зараз, за рахунок коштів Фонду модернізації Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, ми отримали тринокулярний мікроскоп з сучасною фотокамерою, а також два холодильники з морозильними камерами (для проморожування колекцій від шкідників, зберігання культур грибів, а також пролонгації життєздатності свіжих зборів). Ще б розжитися сучасною бінокулярною лупою з фотокамерою і ця кімната повністю відповідатиме основним технічним вимогам для якісної та комфортної роботи. Хоча й черепашачими кроками, але ми все ж таки просуваємося в потрібному напрямку.

Наступна мрія – дооснащення лабораторії чистих культур і облаштування молекулярно-генетичної лабораторії!

40387401_10212893666156743_4533657440595476480_n

“Як я провів це літо”, або експедиції та конференції літа 2018

Сезон відпусток для співробітників кафедри вже традиційно є не лише приводом відпочити, а й нагодою здійснити цікаві експедиції та взяти участь у корисних конференціях. Так, Олександр Акулов здійснив експедиції Українським Поліссям та Північним Казахстаном, Ірина Яцюк відвідала Грузію в рамках конференції учасників програми Rufford у Східній Європі, а Олег Прилуцький взяв участь у конференції “Актуальні проблеми ботаніки та екології”, що її проводив Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, а також виступив ведучим майстер-класу у семінарі “ГІС та заповідні території – 2018”.

kazakh1
Степи та березові гайки Північного Казахстану
38888173_10212769782939740_6342576882600378368_n
Заболочені вільхові ліси Регіонального ландшафтного парку “Міжрічинський”
georgia
Учасники конференції Rufford, Грузія
kyrylivka1
На конференції “Актуальні проблеми ботаніки та екології”
gis-pzf-2018
Семінар “ГІС та заповідні території – 2018”

38875494_10212769784179771_2181835543757717504_n

Ревізія таксонів фітопатогенних грибів в рамках проекту GOPHY 2 – нова стаття Олександра Акулова

Вишла друком стаття в найбільш рейтинговому мікологічному журналі світу – Studies in Mycology (Імпакт-фактор – 14), що стала результатом амбітного міжнародного проекту GOPHY (Genera of Phytopathogenic Fungi).

Серед іншого, у цій статті велика увага приділяється так званим “пірікулярієвим грибам”. Зокрема, на основі зразків з Карпатського біосферного заповідника було епітипіфіковано рідкісний вид “Pyricularia luzulae“, який на основі молекулярно-генетичних досліджень перенесений до роду Macgarviomyces. Проведена робота зі з’ясування походження, еволюції та розселення малодослідженої групи фітопатогенних грибів.

StinMyc1 StinMyc_2

Описи нових для науки видів сумчастих грибів – вийшла друком нова стаття Олександра Акулова

Щойно була опублікована наша нова стаття в журналі Fungal Systematics and Evolution. В статті прояснюються деякі питання систематики аскових грибів. Зокрема, на основі зразків з Національного природного парку “Дністровський каньйон” описано два нові для науки види – Polyscytalum neofecundissimum Crous & Akulov та Roussoella euonymi Crous & Akulov. Вперше було отримано та досліджено молекулярними методами культуру рідкісного мікофільного гриба Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes і доведено, що цей гриб належить до порядку Melanosporales. Дотепер він мав статус Ascomycota incertae sedis – тобто невідомо який асковий гриб. Неотипіфіковано нестатеві спороношення (анаморфи) грибів Chaetosphaeria myriocarpa (Fr.) C. Booth та Haplographium delicatum Berk. & Broome.

FUSE1 FUSE2

Весняні мікологічні дослідження – 2018

Цьогоріч весняний польовий сезон у харківських мікологів видався коротким: сніжна, холодна та затяжна зима змінилася стрімким потеплішанням, тож період сприятливих для весняних макроміцетів умов минув досить швидко. Попри це, співробітники кафедри Олег Прилуцький та Ірина Яцюк, а також ініціативні студенти встигли провести традиційні моніторингові дослідження урнулі кратеровидної, саркосцифи червоної та австрійської, зморшку степового та гливи зачохленої. Нижче – декілька світлин з польових виїздів.

Antherospora_scillae
Antherospora scillae – паразит проліски сибірської
Field1
Urnula craterium

Lamproderma_splendissimum
Lamproderma splendissimum – нівальний (сніговий) міксоміцет

Gyromitra_fastigiata
Gyromitra fastigiata – характерний вид старих осикових лісів
Pleurotus_calyptratus
Pleurotus calyptratus, або глива зачохлена. Рідкісний у багатьох країнах Європи.

IMGP0235 Field4

 

 

 

Field3

Біогеографічні особливості афілофороїдних грибів Європи – нова стаття Олександра Ординця, Олександра Акулова та Антона Савченка

1 квітня відбулася довгоочікувана подія – після двох років спілкування з редколегією та доопрацювання, нарешті вийшла друком стаття по біогеографії афілофороїдних грибів Європи! Статтю опублікував дуже авторитетний “Journal of Biogeography” (Імпакт-фактор 4,3). В результаті складного аналізу інформації про поширення, субстратні та біотопічні уподобання 1513 видів афілофороїдних грибів з 17 країн та 8 біогеографічних регіонів Європи вдалося встановити основні закономірності територіального розподілу біорізноманіття цих грибів.

Стаття підготована колективом авторів, однак провідну роль відіграли теперішні (та колишні) співробітники нашої кафедри – Олександр Ординець, Олександр Акулов та Антон Савченко. При написанні статті були враховані та проаналізовані результати численних експедицій по Харківщині, Луганщині та Донеччині.

JBiogeo1 JBiogeo2 JBiogeo3

Вийшов друком чек-лист грибів національного парку “Гомільшанські ліси”

mtaxДнями у журналі Mycotaxon вийшов друком анотований чек-лист (список) грибів та грибоподібних організмів національного природного парку “Гомільшанські ліси”, авторами якого виступили семеро мікологів – випускників Каразінського Університету. Четверо з них – Олег Прилуцький, Олександр Акулов, Ірина Яцюк та Андрій Усіченко – є викладачами кафедри мікології ХНУ.

Чек-лист – поширений у науці про різноманіття формат публікацій, основне призначення якого – вичерпно охарактеризувати видовий склад певних організмів на певній території. В подальшому такі дані лягають в основу масштабніших біогеографічних досліджень. Анотований перелік грибів та грибоподібних організмів національного парку “Гомільшанські ліси” вмістив 1469 назв, зробивши цю заповідну територію чи не найдослідженішою мікологами в Україні. В основу чек-листа було закладено власні дані авторів за підсумком майже 20 років досліджень, а також зібрані по крихтах опубліковані відомості інших дослідників, починаючи від XIX ст. до сьогодення.

Prylutskyi, O.V., Akulov, O.Y., Leontyev, D.V., Ordynets, A.V., Yatsiuk, I.I., Usichenko, A.S., Savchenko, A.O., 2017. Fungi and fungus-like organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon 132, 705. doi:10.5248/132.705 (full text available: http://www.mycotaxon.com/resources/checklists/prylutski-v132-3.pdf)

Датасет мікологічного гербарію Харківського університету у GBIF збільшився удвічі!

GBIF

Як ми вже писали раніше, завдяки мікологам Каразінський отримав статус Data Publisher у GBIF – найбільшій у світі відкритій базі даних з біорізноманіття. Відтоді триває робота з оцифровування гербарних зразків, що зберігаються на кафедрі. І днями наш датасет поповнився більш як 3 тис. зразками, після чого він нараховує вже 5570 зразків! Особливо дякуємо Олександрові Ординцю та Антонові Савченку, які взяли на себе левову частку роботи з оцифровування та публікації набору даних!

 

 

Нова стаття Ірини Яцюк про міксоміцети національного природного парку “Слобожанський”

NordicJournalOfBotany

24 серпня 2017 року, Ірина Яцюк та та її співавтори Дмитро Леонтьєв та Михайло Шлахтер зробили персональний подарунок українській мікології до Дня Незалежності України: саме цього дня вийшла їхня нова стаття, присвячена різноманітності та знаковим видам міксоміцетів національного природного парку “Слобожанський”. Вітаємо колег!

Х ювілейна експедиція з вивчення різноманіття грибів Українських Карпат

carprthians У серпні 2017 р. кафедра мікології та фітоімунології провела Х ювілейну експедицію з вивченню різноманіття грибів Карпат, яку очолив доцент Олександр Акулов. Цього року маршрут пролягав від Прикарпаття до Закарпаття, з підкоренням Говерли та Петроса. Учасники експедиції відвідали Національний природний парк “Гуцульщина”, Карпатський національній природний парк та Карпатський біосферний заповідник. Особливу увагу приділяли грибам букових пралісів, малопорушених старовікових смерекових та ялицевих лісів, а також субальпійського криволісся.

За результатами циклу експедицій, у співпраці з мікологами Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАНУ та Київського національного університету імені Шевченка, зараз готується спільна монографія “Гриби природоохоронних територій Українських Карпат”.

20884949_10210239742410308_208343238_n

20864533_10210239742570312_183099450_n

20863829_10210239742650314_1637987248_n 20840121_10210239742610313_1875215500_n