Навіщо живому лісу мертва деревина?

20707983_1933408400204266_7797455872853706590_n

У природі немає нічого мертвого.

Т. Готьє

Часто людям здається, що ліс був би красивішим та зручнішим для прогулянок, якби складався тільки зі здорових дерев. Коли люди бачать старі, покручені чи повалені дерева, то іноді думають, що ліс поганий, недоглянутий, що у лісі безлад. Це не дивно, адже для людини властиво бажання все навколо себе впорядковувати. Та й самі слова «мертва деревина» асоціюються з болем, втратою, тобто з чимось негативним.

Деревна ламань у лісовому яру (фото Є. Яцюка)

Що таке мертва деревина?

Стр4-5_сухостійне дерево-ЯцюкЄ
Сухостійне дерево (фото Є. Яцюка)

Мертвою деревиною називають власне мертві дерева (ті, що лежать, або ще стоять) та їх частини, а також змертвілі частини живих дерев. Це можуть бути сухі та поламані гілки, відмерлі корені, шматки кори.

Звідки береться у лісі мертва деревина?

Є декілька основних причин. По-перше, між деревами у лісі існує постійна конкуренція за світло. Слабшим деревам бракує світла для фотосинтезу і вони відмирають. Те саме нерідко відбувається з нижніми гілками живих і здорових дерев – згадайте густий сосновий ліс, де живі гілки знаходяться тільки на самих верхівках дерев.

По-друге, дерева гинуть під дією факторів біогенної (гриби, бактерії, комахи, тощо) та абіогенної (холод, посуха, вітер) природи. Найчастіше ці фактори діють разом – наприклад, дерево було пошкоджене морозом і після цього на ньому почали розвиватися трутовики.

Діяльність людини – рубки, пожежі, висаджування екзотичних порід дерев – також є окремим фактором, що може сильно впливати на лісові екосистеми та кількість мертвої деревини в них.

Вирубка і спалювання залишків (фото Є. Яцюка)

Чому і для кого мертва деревина така важлива?

Перш за все, мертва деревина – це цінне джерело живлення для багатьох живих істот. Особливо полюбляють її гриби. На Сході України вченими-мікологами було виявлено понад 500 видів найрізноманітніших грибів, що мешкають на мертвій деревині. Серед них є рідкісні та охоронювані.

Рахкавка на гливі зачехленій
Рахкавка на гливі зачехленій (фото І. Яцюк)

Глива зачехлена

Цей гриб можна побачити на старих, тих, що помирають або на вже відмерлих стовбурах осик. Грибниця живе в деревині роками, але не завдає шкоди рослині. Тільки тоді, коли осика відмиратиме від старості, на її поверхні утворяться видимі плодові тіла. Хоча на Сході України глива зачехлена трапляється часто, у багатьох країнах Європи вона знаходиться під охороною.

Урнуля кратеровидна
Урнуля кратеровидна (фото І. Яцюк)

Урнула кратеровидна

Гриб плодоносить навесні, у березні-квітні. Темні чашоподібні плодові тіла виростають з мертвої деревини, зануреної у ґрунт. Хоча урнула охороняється у низці країн Європи, в Україні її поширення і статус потребують досліджень.

 

Саркосцифа австрійська
Саркосцифа австрійська (фото І. Яцюк)

Саркосцифа австрійська

Саркосцифи замешкують маленькі опалі гілочки дерев, занурені у ґрунт. Яскраво-червоні плодові тіла гриб формує ранньої весни. У англомовних країнах мають народну назву «чаша ельфів». На сході України побачити їх можна у добре збережених дубових лісах.

Трутовик дубовий

У країнах Європи цей гриб занесений до багатьох Червоних списків і використовується як індикатор цінних, збережених листяних лісів. Цей рідкісний трутовик здатний заселяти живі та повалені стовбури дуба лише дуже великого діаметру. Отже, для його збереження у лісі мають залишатися старі дерева.

Мертва деревина – це джерело живлення для комах та їх личинок. Деревоїдні комахи – основний харч для комахоїдних лісових птахів та інших тварин – наприклад, кажанів.

Вухань звичайний

Вухань звичайний, як і багато інших кажанів, виводить дитинчат у дуплах, виготовлених дятлами у м’якій, заселеній грибами деревині. Влітку кажани живляться комахами, контролюючи їхню чисельність. Великі вуха цього кажана допомагають йому вловлювати звуки, які видають комахи.

Вухань звичайний (фото Яцюк Є.)
Вухань звичайний (фото Є. Яцюка)

Деякі види комах самі по собі є рідкісними і потребують охорони.

Так, жуки-вусачі є однією з ключових ланок у лісових екосистемах. Їхні личинки живляться грибницею, що розвивається у гнилій деревині. Таким чином, вусачі допомагають швидше зруйнувати рештки відмерлих рослин та розчистити місце для молодих дерев. До Червоної Книги України занесені великий дубовий вусач та жук-олень.

Жук-олень (фото О. Дронова)
Жук-олень (фото О. Дронова)

Жук-олень

Цей жук – найбільший з жуків України, довжина самців з рогами може сягати 8 см. Вид занесений до Червоної Книги України, має статус «рідкісний». Личинки жука-оленя розвиваються у мертвій деревині, ураженій білою гниллю.

Для багатьох тварин мертва деревина також служить сховищем та місцем відпочинку.

Порося свині дикої (фото Є. Яцюка)
Порося свині дикої (фото Є. Яцюка)

Свиня дика

Дикі свині почуваються комфортно у великих лісових масивах з численними буреламами та заростями, в яких безпечно виводити поросят. Лісові вони віддячують сповна – шукаючи поживу, свині розпушують підстилку та верхній шар ґрунту.

Вечірниця дозірна

Вечірниця дозірна, або руда (фото Є. Яцюка)
Вечірниця дозірна, або руда (фото Є. Яцюка)

Вечірниця дозірна, як і усі види кажанів, що живуть в Україні, занесена до Червоної Книги. Це найчисельніший вид кажанів у лісах Харківщини. У дуплах дерев вечірниця виводить своїх дитинчат.

Білка звичайна (вивірка)

Білки можуть самі робити сховища на деревах, але коли є готові дупла, вони їх із задоволенням займають. Влітку вони влаштовують кладові – закопують жолуді в землю. Про деякі кладові тварини забувають, і насіння з них навесні проростає. Поширюючи насіння дерев, білки підтримують існування лісу.

Сова сіра (фото В. Яроцького)
Сова сіра (фото В. Яроцького)

Сіра сова

Ця лісова сова живиться дрібними гризунами. Для неї важливо, щоб у лісі було багато дуплястих дерев. У деяких дуплах сови ховаються вдень, коли вони неактивні і вразливі для хижаків. У інших, великих та сухих, дуплах сови влаштовують гнізда. Оскільки самі сови видовбувати дупла не вміють, вони заселюють вже готові сховища.

Горностаї та ласки

Знаходять собі прихисток під поваленими деревами та серед хмизу.

Лісова соня

Під пнями та поваленими стовбурами мешкають не тільки миші та нориці. Лісова соня – нічний гризун, що взимку впадає в сплячку в норах, а влітку живе в дуплястих деревах.

Черепахи та змії

Черепаха болотяна (фото В. Яроцького)
Черепаха болотяна (фото В. Яроцького)
Вуж звичайний (фото Н. Брусенцової)
Вуж звичайний (фото Н. Брусенцової)

Холоднокровні тварини полюбляють приймати сонячні ванни, лежачі на повалених стовбурах.

Мертва деревина зберігає воду та мінеральні речовини.

Мох брахітецій шорсткий (фото О. Барсукова)
Мох брахітецій шорсткий (фото О. Барсукова)

Мохи

Багато мохів використовують мертву деревину як субстрат для прикріплення та джерело води. Також для них важливо, що деревина підносить їх над землею, захищає від опалого листя та забезпечує потрібний рН. Наприклад, на дуже вологій мертвій деревині з кислим рН у лісах Східної України можна побачити мох брахітецій шорсткий.

Лишайники

На відміну від мохів, лишайники можуть оселятися у сухіших умовах. Так, суху деревину полюбляють лишайники з роду кладонія.

Відновлення лісу

Мертва деревина зберігає воду та мінеральні речовини, а також створює навколо себе стабільний мікроклімат. Це сприяє росту та розвитку молодих дерев.

Молоді сосни проростають з гнилого стовбуру (фото В. Яроцького)
Молоді сосни проростають з гнилого стовбуру (фото В. Яроцького)
Вільха чорна: молода рослина зростає на поваленій колоді (фото Є. Яцюка)
Вільха чорна: молода рослина зростає на поваленій колоді (фото Є. Яцюка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

То що ж робити з мертвою деревиною у лісі?

Наразі у лісовій галузі України подекуди збереглася думка про абсолютну шкідливість мертвої деревини – «розсадника шкідників та хвороб». Але сучасна біологічна наука змінює уявлення про роль мертвої деревини в лісі!

Вихолощені насадження дерев одної породи та віку створюють максимально сприятливі умови для стрімкого поширення паразитів та шкідників лісу. Можна провести аналогію: немає кращого місця для колорадського жука, ніж велике, однорідне та «здорове» картопляне поле. Натомість природні, складноорганізовані ліси підтримують екологічний баланс організмів. У таких лісах багато екологічних ніш; чисельність шкідників та паразитів регулюють їхні природні вороги.

Повалені стовбури дерев та6 молодий ліс, що поновлюється (фото Є. Яцюк)
Повалені стовбури дерев та6 молодий ліс, що поновлюється (фото Є. Яцюк)

Що можна зробити для збереження лісового біорізноманіття?

  1. Мінімізувати використання мертвої деревини як палива. Розуміти, що мертва деревина – домівка або джерело їжі для багатьох істот. Особливо важливо зберігати у лісі крупномірну деревину;
  2. У заповідних територіях, де основною метою є збереження біорізноманіття – повністю відмовитися від т.зв. «санітарних заходів», щоби підтримувати максимальну різноманітність екологічних ніш;
  3. У господарчих лісах, які використовуються для лісозаготівель, намагатися знайти компроміс між потребами людини й живої природи. Запровадити законодавчі норми збереження мертвої деревини, неушкоджених ділянок лісу, тощо;
  4. У парках та міських зелених зонах – зберігати дуплясті старі дерева, за можливістю залишати повалені колоди;
  5. Підвищувати обізнаність населення щодо ролі мертвої деревини у лісових екосистемах;
  6. Залучатися і залучати активні верстви населення до моніторингу і охорони рідкісних видів тварин, грибів та рослин, що пов’язані з мертвою деревиною.

Наші контакти:

Текст: Ірина Яцюк, Олег Прилуцький

Дизайн: Катерина Зайцева

Фото: Єгор Яцюк, Ірина Яцюк, Володимир Яроцький, Наталя Брусенцова, Олексій Барсуков, Олександр Дронов

Брошура видана за підтримки фонду Раффорд

rf-logo

 

Датасет мікологічного гербарію Харківського університету у GBIF збільшився удвічі!

GBIF

Як ми вже писали раніше, завдяки мікологам Каразінський отримав статус Data Publisher у GBIF – найбільшій у світі відкритій базі даних з біорізноманіття. Відтоді триває робота з оцифровування гербарних зразків, що зберігаються на кафедрі. І днями наш датасет поповнився більш як 3 тис. зразками, після чого він нараховує вже 5570 зразків! Особливо дякуємо Олександрові Ординцю та Антонові Савченку, які взяли на себе левову частку роботи з оцифровування та публікації набору даних!

 

 

Олександр Акулов взяв участь у форумі садоводів України

2-3 серпня 2017 р. доцент Акулов О.Ю. приймав участь у роботі масштабного науково-практичного форуму, який об’єднав понад 180 садоводів з різних регіонів України. Під час заходу він відвідав сучасні яблуневі та грушеві сади Чернівецької області, а також виступив з доповіддю по хворобах садових рослин, методам їх розпізнавання та контролю.

20815095_10210239571566037_1012816952_n

20891405_10210239571646039_371346117_n

Вийшла друком брошура “Навіщо живому лісу мертва деревина?”

rf-logoВийшла друком еколого-просвітницька брошура, присвячена лісу і мертвій деревині у ньому. Її автори – співробітники кафедри мікології та фітоімунології Ірина Яцюк та Олег Прилуцький. Перша партія буде передана до двох “лісових” національних парків Харківської області: Національного природного парку “Гомільшанські ліси” та Національного природного парку “Слобожанський”

За дизайн дякуємо Катерині Зайцевій, за чудові світлини – Єгорові Яцюку, Володимиру Яроцькому, Наталі Брусенцовій, Олексію Барсукову, Олександрові Дронову. За фінансову допогому вельми вдячні The Rufford Foundation!

Найближчим часом ми також плануємо підготувати електронну статтю з цієї теми – стежте за оновленнями!

20707983_1933408400204266_7797455872853706590_n

20638937_1933407893537650_933990092599210881_n

Олександр Акулов взяв участь у “Овочевому форумі”

13 липня 2017 р. в м. Таврійськ, Херсонської області відбувся «Овочевий форум», на якому овочівники півдня України мали можливість ознайомитись з сучасними сортами та технологіями вирощування моркви, цибулі, столового буряку, капусти, картоплі та томатів. Після практичної частини у полі була також і пленарна, під час якої від доцента кафедри мікології та фітоімунології О.Ю. Акулова учасники дізнались про особливості хвороб моркви та цибулі.

20864566_10210239612567062_1972661612_n

20864025_10210239612727066_957800914_n

20839410_10210239612847069_1732236480_n

Аграрний форум “Хвороби саду” у Запорізькій області

Нещодавно доцент нашої кафедри Олександр Акулов відвідав Запорізьку область, де взяв участь у аграрному форумі. Форум був присвячений хворобам саду: патогенам яблуні, черешні, суниці та малини. Олександр Акулов провів для аграріїв лекцію та взяв участь у воркшопі з експрес-визначення хвороб плодових та ягідних кільтур.

garden1

garden2

Науково-практичний семінар “ГІС та заповідні території”

9-12 червня на території старовинної садиби Наталівка (а нині – еколого-просвітницькому центрі національного природного парку “Слобожанський”) відбувся семінар “ГІС та заповідні території“, у роботі якого взяв участь співробітник нашої кафедри Олег Прилуцький. Під час семінару було обговорено досвід використання геоінформаційних технологій у дослідницьких, природоохоронних та еколого-освітніх цілей, проведено серію майстер-класів від фахівців у ГІС-технологіях, круглі столи та тренінги.

Олег Прилуцький доповів про досвід використання клієнт-серверної та мобільної системи NextGIS у мікологічних дослідженнях кафедри, а також провів майстер-клас “Редагування даних Openstreetmap у JOSM та отримання даних”.

gispzf1

gispzf3

gispzf2#gispzf, #gispzf2017

“Я розповім тобі про ліс” – інтерактивна виставка та лекторій від професійних біологів

rf-logo

18836093_1900804280131345_33993098_o
27 травня 2017 року у Хабі соціальної активності «Студія 42» (м. Харків) відбулася інтерактивна виставка та лекторій «Я розповім тобі про ліс» для охочих краще зрозуміти живу природу.

Ініціаторами акції виступили співробітники кафедри мікології та фітоімунології Ірина Яцюк та Олег Прилуцький. Захід відбувся за фінансової підтримки The Rufford Foundation у рамках гранту Conservation of Rare Fungus Pleurotus calyptratus in Aspen Stands of Ukrainian Forest-Steppe (лідер проекту – співробітник кафедри Ірина Яцюк).

Для організації заходу об’єдналися фахівці з Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, Харківського Музею Природи, Національного природного парку «Слобожанський», Центру реабілітації рукокрилих Feldman Ecopark, Національного Екологічного Центру України, еколого-туристичного клубу «Слідопити», громадських ініціатив «Пернаті друзі» та «Лісова варта».

Професійні біологи для дітей та дорослих у рамках заходу провели інтерактивну виставку “Знайомство з лісом”. На виставці діти й дорослі мали змогу побачити зразки дерев з погризами бобрів, пташині гнізда, сліди життєдіяльності комах у деревах та сліди тварин, гриби та лишайники, зразки порід дерев. Також можна було поспілкуватися з живими тваринами: комахами, кажаном, равликами, совою сірою. Відвідувачі мали змогу оглянути виставку фотографій, присвячену лісовим екосистемам, роздивитись у мікроскопи види грибів, комах, равликів.

Організатори запропонували і цікаву пригоду – дослідити справжній мертвий стовбур дерева! Кожен відвідувач сам зміг впевнитись, що мертва деревина насправді наповнена життям.

Під час акції для дітей були проведені майстер-клас «Школа слідопитства» по дослідженню слідів тварин та вікторина «Дерева, птахи і звірі». Лекторій для дорослих складався із п’яти доповідей, які охопили проблеми збереження лісів, функціонування природоохоронних територій та лісових господарств, значення мертвої деревини у природних екосистемах, ролі слідопитства у сучасному світі.

Дякуємо усім, хто прийшов познайомитись з лісом!

DSC07703

18765680_1538798769472324_874432381329886377_n

18740367_1538799229472278_9019076387071589164_n

DSC07710

DSC07689

DSC07688

DSC07676

DSC07667

DSC07666

DSC07660

DSC07652

DSC07644

DSC07642

DSC07641

DSC07632

DSC07626

DSC07623

18765712_1538798879472313_3116586679926479967_n

18838466_1900789790132794_706636408_o