Підйом аматорської мікології в Україні – на часі

Citizen Science – сила! І у певних царинах науки – рушійна. У багатьох країнах Європи існують національні чи локальні мікологічні товариства, що обʼєднують тисячі людей. Часто активісти таких спільнот активно користуються не лише мікроскопами, а й методами молекулярної ідентифікації. У США неформальна спільнота Fungal Sequencing є лідером у ДНК-штрихкодуванні макроміцетів Північної Америки (я маю на увазі, залишивши професійних мікологів далеко позаду за масштабом опрацьованого матеріалу). У Сполученому Королівстві такі спільноти щороку моніторять плодоношення грибів з 60-х років ХХ ст., для кожної комірки сітки 10 × 10 км на всій території країни! В Нідерландах – не так давно, але для сітки 5 × 5 км! Аналогічно в Данії, і це я, напевно, не володію вичерпною інформацією щодо інших країн. Завдяки активності мікологів-аматорів, в цих країнах видано національні атласи грибів, а динаміка популяцій рідкісних та вразливих видів відома за десятиліття. Уряди цих країн мають можливість ухвалювати рішення щодо природоохоронних заходів, спираючись на залізобетонну доказову базу. Ці матеріали наповнюють гербарії, і на них опираються фундаментальні дослідження з, наприклад, впливу змін клімату на поширення та динаміку плодоношення грибів. Це не означає, що професійних мікологів в тих країнах нема – просто їх в принципі мало.

В Україні (поки) немає формалізованого мікологічного товариства, зате є чудова Facebook-спільнота Гриби України, що, фактично, виконує основні функції з гуртування мікологів-любителів. Вже зараз у нас є талановиті та просунуті аматори, що здатні розрізнити види грибів незгірше професіоналів. Що на виході (крім важливої соціальної ролі)? Поки – окремі дослідження, такі як свіжа стаття в Українському ботанічному журналі, першим і ключовим автором якого є міколог-аматор Павло Мартинюк. Професійні мікологи – доцент нашої кафедри Олег Прилуцький та професорка університету Трансмонтани і Верхнього Дору (Португалія) Гілерміна Маркес – лише допомогли на певних етапах роботи над матеріалом та рукописом. Віримо, що рано чи пізно аматорський рух в нашій країні також стане локомотивом поступу мікології!

Кафедра долучилася до найбільшого європейського мікологічного проєкту FunDive

Кафедра мікології та фітоімунології представить Каразінський університет у найбільшому європейському проєкті з вивчення різноманіття макрогрибів FunDive!

Проєкт обʼєднує 32 наукові та освітні установи з 15 країн Європи, та фінансується в межах глобальної програми Biodiversa+. Його метою є всебічне сприяння дослідженням різноманіття, екології, фенології грибів на континенті, із залученням як традиційних мікологічних методів, так і новітніх молекулярно-генетичних та цифрових технологій. Особливу увагу приділено налагодженню комунікації між професійними мікологами та наявною мережею мікологів-аматорів, а також сприянню розвитку цієї мережі.

З українського боку, заплановані соціальні заходи з налагодження співпраці українських мікологів-аматорів з однодумцями з інших країн, молекулярно-генетичний аналіз типових зразків видів, описаних з території України, а також, якщо дозволять обставини воєнного часу, навчання українських студентів методам ДНК-штрихкодування грибів.

Пишаємося Каразінським, що наразі є єдиним представником України у мережі, та побажаємо успіху проєктові!

Навчання методам молекулярної мікології в часи війни

В період війни проведення молекулярно-генетичних досліджень зразків грибів значно ускладнилося. Спеціалізована лабораторія кафедри зазнала суттєвих пошкоджень і наразі не придатна для роботи з генетичним матеріалом. Попри це, завдяки налагодженій співпраці з партнерськими лабораторіями з міста Львів, студенти й викладачі кафедри мають можливість продовжувати дослідницьку роботу.

photo_2024-04-27 10.56.57

В період 19-22 квітня 2024 р. група студентів 2 курсу біологічного факультету – Денис Агафонов, Андрій Заблоцький, Ніна Фещенко та Максим Чишко – мали можливість долучитися до наукової роботи з ідентифікації зразків грибів за послідовністю нуклеотидів у маркерних генах. Дослідження проводилися на базі приватної компанії «Explogen» та Державного природознавчого музею НАН України. Робота виконувалася під керівництвом доцента кафедри мікології та фітоімунології Олександра Зіненка та студента 1 курсу магістратури Миколи Згонника.

photo_2024-04-27 10.57.03 photo_2024-04-27 10.57.00 photo_2024-04-27 10.57.01 photo_2024-04-27 10.57.02

Конференція “Молодь та поступ біології – 2024”

В період 18-20 квітня 2024 р. група студентів 2 та 4 курсів біологічного факультету взяли участь у роботі ХХ Міжнародної конференції студентів та аспірантів «Молодь та поступ біології». Ця конференція щорічно проводиться на базі Львівського національного університету.

photo_2024-04-27 10.46.50 photo_2024-04-27 10.46.52

Доповіді студентів Ніни Фещенко та Максима Чишка, представлені на секції «Ботаніка» були відзначені дипломами II ступеню, а доповідь Дениса Агафонова, представлена на секції «Екологія», дипломом I ступеню. Роботи студентів були присвячені вивченню біорізноманіття та екологічних особливостей грибів України. Науковий керівник доцент Олександр Акулов.

photo_2024-04-27 10.46.53 photo_2024-04-27 10.46.54 photo_2024-04-27 10.46.56 photo_2024-04-27 10.46.57

Дякуємо адміністрації Львівського національного університету та завідувачці кафедри екології доценту Звениславі Мамчур за гостинний прийом і допомогу у поселенні студентів під час їх перебування у Львові!