5 липня 2024 р. доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Акулов взяв участь у семінарі “Аналіз рослин”. Захід відбувався на базі Освіторія хаб, що у Києві, під егідою лабораторії “Агротест” і зібрав багато аграріїв з різних регіонів України. Під час семінару Олександр представив доповідь, присвячену етіології, методології та проблемним питанням діагностики хвороб рослин. Захід мав практичну направленість. Матеріали семінару будуть використані при вдосконаленні практикуму “Діагностика хвороб рослин”, що викладається студентам 4 курсу.
Війна неабияк вибила з колії те, що казенною мовою називається “освітній процес”, а насправді є квінтесенцією існування Університету – можливість для молодих людей перебувати у середовищі, що задає вектор розвитку та сприяє зростанню. В міру можливостей ми намагаємося знайти нові підходи в умовах “дистанційки”, налагодити місток за допомогою новітніх технологій, або й витягнути студентів на стажування, конференції чи літні школи. Однак, чудово хоча б іноді побачитися й у рідних стінах Університету!
Окрасою та гордістю кафедри була молекулярно-генетична лабораторія. Її було обладнано силами співробітників кафедри та запущено за кілька років до повномасштабного вторгнення, і навіть за цей короткий час там змогли навчитися базовим молекулярно-генетичним методам роботи з грибною ДНК десятки студентів кафедри. У 2022 році в одному з приміщень стався частковий обвал стелі.
Під час літніх канікул співробітники й студенти кафедри мікології та фітоімунології навели лад у лабораторії й відновили роботи з виділення, ампліфікації та електрофорезу грибної ДНК. Також відновлено інвентаризацію цінних зразків з фонду наукового мікологічного гербарію CWU (Myc). Віримо, що одного дня на кафедрі знову вируватиме життя та в чергу на роботу в лабораторіях будуть записуватися, як раніше, заздалегідь. А поки робитимемо до цього маленькі кроки.
На фото к.б.н., доцент Олександр Зіненко, ст. лаборант Андрій Новгородський і студенти 3 курсу.
Під час навчально-виробничої практики студентка 3 курсу кафедри мікології та фітоімунології Дарина Шиян пройшла стажування на базі компанії “Контінентал Фармерз Груп”. Це одне з найбільших аграрних підприємств країни з земельним банком до 200 тис. га. Поля компанії розташовані у Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.
Під час стажування студентка відвідала дослідні поля компанії, а також фітопатологічну і мікробіологічну лабораторії науково-дослідного відділу. Також вона мала можливість попрацювати в умовах реального виробництва: на насіннєвому заводі, на елеваторі та навіть взяти участь у комбайнуванні озимої пшениці.
Співпраця каразінців і великого бізнесу має давні традиції й не припиняється навіть в умовах війни. Чимало студентів кафедри після завершення навчання отримують пропозиції працевлаштування у цих компаніях.
Citizen Science – сила! І у певних царинах науки – рушійна. У багатьох країнах Європи існують національні чи локальні мікологічні товариства, що обʼєднують тисячі людей. Часто активісти таких спільнот активно користуються не лише мікроскопами, а й методами молекулярної ідентифікації. У США неформальна спільнота Fungal Sequencing є лідером у ДНК-штрихкодуванні макроміцетів Північної Америки (я маю на увазі, залишивши професійних мікологів далеко позаду за масштабом опрацьованого матеріалу). У Сполученому Королівстві такі спільноти щороку моніторять плодоношення грибів з 60-х років ХХ ст., для кожної комірки сітки 10 × 10 км на всій території країни! В Нідерландах – не так давно, але для сітки 5 × 5 км! Аналогічно в Данії, і це я, напевно, не володію вичерпною інформацією щодо інших країн. Завдяки активності мікологів-аматорів, в цих країнах видано національні атласи грибів, а динаміка популяцій рідкісних та вразливих видів відома за десятиліття. Уряди цих країн мають можливість ухвалювати рішення щодо природоохоронних заходів, спираючись на залізобетонну доказову базу. Ці матеріали наповнюють гербарії, і на них опираються фундаментальні дослідження з, наприклад, впливу змін клімату на поширення та динаміку плодоношення грибів. Це не означає, що професійних мікологів в тих країнах нема – просто їх в принципі мало.
В Україні (поки) немає формалізованого мікологічного товариства, зате є чудова Facebook-спільнота Гриби України, що, фактично, виконує основні функції з гуртування мікологів-любителів. Вже зараз у нас є талановиті та просунуті аматори, що здатні розрізнити види грибів незгірше професіоналів. Що на виході (крім важливої соціальної ролі)? Поки – окремі дослідження, такі як свіжа стаття в Українському ботанічному журналі, першим і ключовим автором якого є міколог-аматор Павло Мартинюк. Професійні мікологи – доцент нашої кафедри Олег Прилуцький та професорка університету Трансмонтани і Верхнього Дору (Португалія) Гілерміна Маркес – лише допомогли на певних етапах роботи над матеріалом та рукописом. Віримо, що рано чи пізно аматорський рух в нашій країні також стане локомотивом поступу мікології!
Кафедра мікології та фітоімунології представить Каразінський університет у найбільшому європейському проєкті з вивчення різноманіття макрогрибів FunDive!
Проєкт обʼєднує 32 наукові та освітні установи з 15 країн Європи, та фінансується в межах глобальної програми Biodiversa+. Його метою є всебічне сприяння дослідженням різноманіття, екології, фенології грибів на континенті, із залученням як традиційних мікологічних методів, так і новітніх молекулярно-генетичних та цифрових технологій. Особливу увагу приділено налагодженню комунікації між професійними мікологами та наявною мережею мікологів-аматорів, а також сприянню розвитку цієї мережі.
З українського боку, заплановані соціальні заходи з налагодження співпраці українських мікологів-аматорів з однодумцями з інших країн, молекулярно-генетичний аналіз типових зразків видів, описаних з території України, а також, якщо дозволять обставини воєнного часу, навчання українських студентів методам ДНК-штрихкодування грибів.
Пишаємося Каразінським, що наразі є єдиним представником України у мережі, та побажаємо успіху проєктові!
В період війни проведення молекулярно-генетичних досліджень зразків грибів значно ускладнилося. Спеціалізована лабораторія кафедри зазнала суттєвих пошкоджень і наразі не придатна для роботи з генетичним матеріалом. Попри це, завдяки налагодженій співпраці з партнерськими лабораторіями з міста Львів, студенти й викладачі кафедри мають можливість продовжувати дослідницьку роботу.
В період 19-22 квітня 2024 р. група студентів 2 курсу біологічного факультету – Денис Агафонов, Андрій Заблоцький, Ніна Фещенко та Максим Чишко – мали можливість долучитися до наукової роботи з ідентифікації зразків грибів за послідовністю нуклеотидів у маркерних генах. Дослідження проводилися на базі приватної компанії «Explogen» та Державного природознавчого музею НАН України. Робота виконувалася під керівництвом доцента кафедри мікології та фітоімунології Олександра Зіненка та студента 1 курсу магістратури Миколи Згонника.
В період 18-20 квітня 2024 р. група студентів 2 та 4 курсів біологічного факультету взяли участь у роботі ХХ Міжнародної конференції студентів та аспірантів «Молодь та поступ біології». Ця конференція щорічно проводиться на базі Львівського національного університету.
Доповіді студентів Ніни Фещенко та Максима Чишка, представлені на секції «Ботаніка» були відзначені дипломами II ступеню, а доповідь Дениса Агафонова, представлена на секції «Екологія», дипломом I ступеню. Роботи студентів були присвячені вивченню біорізноманіття та екологічних особливостей грибів України. Науковий керівник доцент Олександр Акулов.
Дякуємо адміністрації Львівського національного університету та завідувачці кафедри екології доценту Звениславі Мамчур за гостинний прийом і допомогу у поселенні студентів під час їх перебування у Львові!
Грибні патогени рептилій потрапили у фокус уваги науковців Північної Америки та Європи відносно нещодавно, коли у 2008 році була зареєстрована смертність у популяції карликових гримучників на півночі США. На фоні руйнівної панзоотії хітридіомікозу, що спричинила повне вимирання близько 90 видів амфібій та скорочення чисельності ще 500 видів, нова грибна хвороба рептилій викликала чимале занепокоєння. З 2010 року почалися спорадичні дослідження грибних патогенів рептилій у Європі, що залишається напрочуд актуальною темою.
З метою розширення знань про гриби, що можуть викликати ураження шкіри та системні мікози рептилій, з ураженої лусочки гадюки було виділено чисту культуру гриба. У молекулярній лабораторії кафедри з міцелію отриманого ізоляту було виділено ДНК. Після проведення ПЛР та візуалізації результату за допомогою електрофорезу, зразок було надіслано у лабораторію Макроген у Нідерландах для секвенування.
Отримані сіквенси показали неочікуваний результат: ураження шкіри гадюки були спричинені патогеном не рептилій, а комах! Отриманий ізолят було визначено як ентомопатогенний гриб Beauveria bassiana. Хоча цей гриб не вважається патогенним для хребетних, у літературі трапляються повідомлення про опортуністичні мікози рептилій, спричинені цим грибом. Серйозності ситуації додає ще й те, що спори боверії широко використовуються як біологічний інсектицид, а отже активно розповсюджуються людиною.
Пишаємося, що всі стадії дослідження окрім секвенування були виконані на базі мікробіологічної та молекулярної лабораторій кафедри мікології та фітоімунології, що були організовані спільними зусиллями співробітників кафедри, за фінансової підтримки в.о. завідувача Олександра Акулова. Автори висловлюють подяку Олександру Юрійовичу за сприяння цьому дослідженню.
Для Олександри Клинової вихід цієї статті є напрочуд важливою подією. «Перша стаття за моїм авторством, відразу англійською мовою, у британському журналі, що належить до другого квартилю за системою Scopus. Я щиро вдячна моєму науковому керівнику Зіненко Олександру Івановичу за те, що вчить мене щоразу націлюватися на більші досягнення, кращий результат та міжнародну співпрацю».
Доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Зіненко у складі групи викладачів Каразінського університету (біологічного, медичного факультетів та РБЕКС), а також Медичного університету імені Пірогова (Вінниця), Одеського національного університету та Nicolae Testemitanu National University of Medicine and Pharmacy (Кишинів) взяв участь в викладацькій мобільності за програмою Еразмус+ і відвідав університет Умео, який є координатором проєкту the HIGH FIVE RELOADED. Умео – великий і дуже дружній університет на півночі Швеції з надзвичайно багатим академічним середовищем і цікавою програмою наукових семінарів, до наповнення якої учасники проєкту долучились і як доповідачі, і як слухачі. За короткий термін перебування зусиллями міжнародного відділу університету Умео та за ініціативою Olena Rzepishevska, було проведено кілька тематичних семінарів присвячених біомедичним дослідженням та стану справ в університетах – партнерах, в тому числі й тому, як українські університети продовжують працювати в умовах війни. На семінарі виступали студенти та аспіранти українських університетів, які наразі навчаються в Університеті Умео за програмами обміну. Окремою подією був захист на отримання ступеня доктора філософії колишньої випускниці Одеського університету. Учасники програми провели два навчальні семінари (з біоінформатики), доповідали за темами власних досліджень, відвідували доповіді запрошених науковців. Дотичною до досліджень на кафедрі була доповідь Метте Бурмолле з університету Копенгагену, присвячена функціональному впливу міжвидових угруповань біоплівок мікроорганізмів на розвиток та стійкість рослин до зовнішніх факторів.
На шляху до Умео також вдалось побачити шведський центр секвенування SciLifeLab в Уппсалі, поспілкуватись з Ольгою Віннер-Петерсон і зазирнути за лаштунки найбільш технологічно складного і просунутого процесу в сучасній генетиці – секвенування, а також побачити, що наукова традиція досліджень у Швеції починається ще батьком сучасної систематики – Карлом Ліннеєм, будинок, дендрарій та надгробок якого можна побачити в місті.
