Підручник “Вірусологія” – видання друге, доповнене!

Побачило світ нове видання підручника “Вірусологія” за авторства доцента нашої кафедри Сергія Миколайовича Шамрая та професора, завідувача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Дмитра Вікторовича Леонтьєва! Всі охочі можуть вільно завантажити повний текст за посиланням або на сторінці Навчальні посібники.

Друге видання значно доповнене і перероблене. Фундаментально осучаснений і перероблений розділ, присвячений класифікації вірусів. Перероблений розділ щодо реплікації вірусів в клітині хазяїна, зокрема не розглядаються окремі питання транскрипції вірусів з РНК-геномами та реплікації геномів вірусів з РНК-геномами. Оскільки у цих вірусів у деяких випадках транскрипція і реплікація є тим самим процесом, і не призводить до синтезу функціонально різних РНК, то радше розглядаються загальні особливості синтезу РНК на матриці РНК, з досить детальним обговоренням механізмів синтезу субгеномних РНК у РНК-геномних вірусів. Значно перероблений розділ взаємодії вірусом з організмом, зокрема детально розглянуті та обговорені механізми продуктивної й латентної інфекцій, а також персистентності вірусів. Дуже перероблений розділ імунної відповіді живих організмів на вірусну інфекцію, додані матеріали по імунітету безхребетних тварин, рослин і прокаріотів. Більше або менша значно перероблені й доповнені розділи 7-11. І, нарешті, щодо спеціальної частини. Підручник не є підручником з медичної, ветеринарної чи сільськогосподарської вірусології. У центрі уваги є стратегії, які використовують віруси для паразитування на прокаріотах і еукаріотах. Узагальнення тут не можливе, фактично скільки є вірусові, стільки і є стратегій. Приклади таких стратегій, з детальним описом, і наводяться для вірусів тварин, рослин, прокаріотів. Після ознайомлення з другим виданням підручника студенти мають бути здатними читати наукову загальновірусологічну літературу без звертання до додаткових довідників.

Вітаємо авторів із цим визначним здобутком!

Молекулярно-генетична лабораторія кафедри відновлює роботу

Війна неабияк вибила з колії те, що казенною мовою називається “освітній процес”, а насправді є квінтесенцією існування Університету – можливість для молодих людей перебувати у середовищі, що задає вектор розвитку та сприяє зростанню. В міру можливостей ми намагаємося знайти нові підходи в умовах “дистанційки”, налагодити місток за допомогою новітніх технологій, або й витягнути студентів на стажування, конференції чи літні школи. Однак, чудово хоча б іноді побачитися й у рідних стінах Університету!

Окрасою та гордістю кафедри була молекулярно-генетична лабораторія. Її було обладнано силами співробітників кафедри та запущено за кілька років до повномасштабного вторгнення, і навіть за цей короткий час там змогли навчитися базовим молекулярно-генетичним методам роботи з грибною ДНК десятки студентів кафедри. У 2022 році в одному з приміщень стався частковий обвал стелі.

Під час літніх канікул співробітники й студенти кафедри мікології та фітоімунології навели лад у лабораторії й відновили роботи з виділення, ампліфікації та електрофорезу грибної ДНК. Також відновлено інвентаризацію цінних зразків з фонду наукового мікологічного гербарію CWU (Myc). Віримо, що одного дня на кафедрі знову вируватиме життя та в чергу на роботу в лабораторіях будуть записуватися, як раніше, заздалегідь. А поки робитимемо до цього маленькі кроки.

photo_2024-07-24 18.43.45 photo_2024-07-24 18.43.41

На фото к.б.н., доцент Олександр Зіненко, ст. лаборант Андрій Новгородський і студенти 3 курсу.

photo_2024-07-24 18.43.36

ICSEM 11 – Міжнародний конгрес із систематики та екології міксоміцетів — український як ніколи раніше

Нещодавно в естонському Тарту завершився 11 Міжнародний конгрес з систематики та екології міксоміцетів. Хоча цього року подія відбувалася в Естонії, майже увесь оргкомітет складався з українців. Президентом конгресу була випускниця, колишня аспірантка та співробітниця нашої кафедри, а нині — провідний світовий фахівець з роду Arcyria Ірина Яцюк.

ICSEM11_Tartu_1

Хоча конгрес відбувається в Естонії, майже усі члени оргкомітету — українці.

ICSEM11_Tartu_2

Президент конгресу Ірина Яцюк відкриває засідання.

ICSEM11_Tartu_3

Логотип конгресу — малюнок іншого вихідця з Каразінського університету та колишнього викладача нашої кафедри, а нині завідувача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету та одного з провідних міксоміцетологів світу Дмитра Леонтьєва, в якому елементи капіліцію міксоміцетів Hemitrichia decipiens і Arcyria denudata з’єднані у розетку, що нагадує сніжинку (символ півночі), волошку (символ Естонії) та корабельні мотиви (натяк на Балтику).

ICSEM11_Tartu_4

Сподіваємося, наступний Конгрес відбудеться у вільній та мирній Україні!

Відеозаняття is coming

В умовах дистанційної освіти відеозаняття стали буденністю. Однак у відкритому доступі більшість із них лишаються недоступними. Ми вирішили виправляти цю прикрість! Відтепер на сторінці Презентації до занять нашого сайту ви можете отримати доступ до записів занять. Для початку — лише з двох дисциплін (і, наразі, лише окремі теми), але цей перелік буде поступово розширюватися. Для “Основ програмування в науках про життя та про Землю” також доступні посилання на скрипти та дані, тож всі охочі можуть виконати ці практичні роботи самостійно.

Стежте за оновленнями й не пропустіть корисний пізнавальний контент, створений викладачами нашої кафедри!

Доцента кафедри Олександр Зіненко номінували в члени Каліфорнійської академії наук

Каліфорнійська академія наук є відомою науковою та освітньою установою, мета якої відродити світ природи за допомогою науки, навчання та співробітництва. У коло наукових інтересів Олександра Зіненка входять популяційна біологія, молекулярна філогенетика та молекулярна екологія. Нещодавно вчений опублікував свої дослідження зміїної отрути, які сприяли значному розвитку лікування зміїних укусів в Україні.

На своїй сторінці у фейсбуці він зазначив: «Розумію, що отримав цю відзнаку за всіх українських вчених, які продовжують працювати попри війну».

Вітаємо Олександра з цим досягненням. Бажаємо нових успіхів і відкриттів!

Фахівці кафедри очолять перший в Україні проєкт з метабаркодингу ґрунтових грибів

Як ми вже писали, доцент кафедри Олег Прилуцький долучився до міжнародної ініціативи з вивчення та збереження ґрунтової мікобіоти SPUN: Society for the Protection of Underground Networks, де працює в напрямку геопросторового аналізу даних з різноманіття мікоризних грибів, отриманих шляхом розшифрування генетичних послідовностей грибів з тисяч зразків ґрунту з усього світу.

До цого дня Україна залишається “білою плямою” в цьому напрямку. На сьгоднішній день є дві глобальні бази даних (GlobalFungi та Global Soil Mycobiome consortium), що об’єднують дані з мікоризних грибів планети, і в жодній з них немає жодного зразка з території нашої держави!

Раді повідомити, що наступного року це неподобство буде виправлено! Завдяки гранту International Human Frontier Science Program Organization (HSFPO), SPUN започатковує проєкт зі збору, обробки та аналізу зразків ґрунту з України, з метою виявити склад та кількісну структуру мікоризних грибів. Очолить виконання проєкту Олег Прилуцький. Кафедра мікології Каразінського не втомлюється працювати над тим, щоб українцям не було соромно за свою країну!

Нова стаття Олега Прилуцького

У журналі Global Change Biology (Impact factor 13.2) вийшла епохальна стаття Leho Tedersoo та співавторів, присвячена глобальному ендемізму та вразливості ґрунтових грибів, до підготовки якої долучився доцент нашої кафедри Олег Прилуцький. З тисяч зразків ґрунту з усього світу було виділено ДНК грибів, розшифровано, та піддано аналізу.

Вітаємо Олега із цим визначним досягненням! Сподіваємося, ця робота спричинить певний global change in mycology 🙂

Навчальний курс BioDATA Ukraine відбувся, попри все!

Краще пізно й онлайн, ніж ніколи. Завершився основний етап навчального курсу BioDATA, що покликаний підготувати фахівців з відкритих даних з біорізноманіття за практиками GBIF: The Global Biodiversity Information Facility. Співорганізатором від України виступив доцент нашої кафедри Олег Прилуцький, навчання забезпечили фахівці з Університету Осло (Норвегія), фінансову підтримку забезпечив уряд Королівства Норвегія.

Ми почали підготовку до цього курсу у 2018 році та щиро сподівалися провести його у Києві 2020-го. Але потім стався ковід, потім сталася війна… 25 слухачів, що пройшли суворий добір, чекали можливості майже рік.

https://www.gbif.org/news/6ANjx5aw95batJPtKmonKk/commitment-to-sharing-biodiversity-data-from-ukraine-persists-despite-war

Втім, ми все ж зібралися, принаймні онлайн, і провели час з користю (і приємністю). Дякуємо колегам-організаторам курсу та тренерам, а також усім українським учасникам! Не прощаємося, – у нас попереду багато роботи з мобілізації даних з біорізноманіття нашої країни.

Олександр Зіненко долучився до надсучасної молекулярно-генетичної лабораторії Explogen (м. Львів).

На базі компанії Explogen (м. Львів) доцент нашої кафедри Олександр Зіненко не лише вдосконалює свої навички та продовжує дослідження, а й забезпечує дистанційне викладання практикуму з молекулярно-генетичних методів для бакалаврів.

Там він записує відео-лекції про те як працює той чи інший метод, той чи інший прилад. До речі, відеозаписи Олександра доступні всім охочим на YouTube.

Ознайомитись з роботою лабораторії та проаналізувати проби, які були підготовлені до початку збройної агресії росії проти України, також мали змогу аспірантка кафедри Олександра Клинова та студент магістратури Михайло Фоменко.

Молекулярно-генетичні дослідження грибів, які мали робити у Харкові, буде продовжено!

Олег Прилуцький долучився до міжнародної ініціативи з вивчення та охорони ґрунтових грибів

Війна вплинула на кожного з нас. Хтось, як доцент кафедри Андрій Усіченко, став до лав ЗСУ та боронить країну. Хтось волонтерить, чи якось іще допомагає фронту. Хтось просто робить свою роботу і не дає країні поринути в хаос.

Науковцям також скрутно, та попри все, вони шукають шляхів не лише продовжити наявні дослідження, а й започаткувати нові.

Доцент кафедри Олег Прилуцький долучився до міжнародної ініціативи з вивчення та збереження ґрунтової мікобіоти SPUN: Society for the Protection of Underground Networks, де працюватиме на посаді data scientist в напрямку геопросторового аналізу даних з різноманіття мікоризних грибів, отриманих шляхом розшифрування генетичних послідовностей грибів з тисяч зразків ґрунту з усього світу. Побажаємо Олегові успіхів на цьому шляху, а нам усім – Перемоги та миру!