Підручник “Вірусологія” – видання друге, доповнене!

Побачило світ нове видання підручника “Вірусологія” за авторства доцента нашої кафедри Сергія Миколайовича Шамрая та професора, завідувача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Дмитра Вікторовича Леонтьєва! Всі охочі можуть вільно завантажити повний текст за посиланням або на сторінці Навчальні посібники.

Друге видання значно доповнене і перероблене. Фундаментально осучаснений і перероблений розділ, присвячений класифікації вірусів. Перероблений розділ щодо реплікації вірусів в клітині хазяїна, зокрема не розглядаються окремі питання транскрипції вірусів з РНК-геномами та реплікації геномів вірусів з РНК-геномами. Оскільки у цих вірусів у деяких випадках транскрипція і реплікація є тим самим процесом, і не призводить до синтезу функціонально різних РНК, то радше розглядаються загальні особливості синтезу РНК на матриці РНК, з досить детальним обговоренням механізмів синтезу субгеномних РНК у РНК-геномних вірусів. Значно перероблений розділ взаємодії вірусом з організмом, зокрема детально розглянуті та обговорені механізми продуктивної й латентної інфекцій, а також персистентності вірусів. Дуже перероблений розділ імунної відповіді живих організмів на вірусну інфекцію, додані матеріали по імунітету безхребетних тварин, рослин і прокаріотів. Більше або менша значно перероблені й доповнені розділи 7-11. І, нарешті, щодо спеціальної частини. Підручник не є підручником з медичної, ветеринарної чи сільськогосподарської вірусології. У центрі уваги є стратегії, які використовують віруси для паразитування на прокаріотах і еукаріотах. Узагальнення тут не можливе, фактично скільки є вірусові, стільки і є стратегій. Приклади таких стратегій, з детальним описом, і наводяться для вірусів тварин, рослин, прокаріотів. Після ознайомлення з другим виданням підручника студенти мають бути здатними читати наукову загальновірусологічну літературу без звертання до додаткових довідників.

Вітаємо авторів із цим визначним здобутком!

Олександр Акулов у агроподкасті

Випадало чути від не дуже шанованих, втім, на жаль, непоодиноких у своєму невігластві людей: “Яка з вашої науки користь? От можете ліки проти раку чи атомну бомбу?” У відповідь на такий закид можна навести довгий список аргументів. Про ліки та бомби не скажу, а от продовольства, що потрібно кожному з нас щодня і від якого напряму залежить економіка України, не буде без фітопатологічної науки. Глибоке розуміння процесів, що відбуваються поміж рослиною та патогенним грибом, лежить в основі заходів із захисту цих рослин та визначає розмір врожаїв.

Фахівці кафедри мікології та фітоімунології (єдиної в Україні!) регулярно консультують агропідприємців країни щодо захисту рослин. Дивіться відеоподкаст за участі завідувача кафедри Олександра Акулова на тему технологій вирощування та захисту сої.

Ukrainian Biological Data Science Summer School – 2024

Завершилася двотижнева Ukrainian Biological Data Science Summer School, що вже вдруге відбувається в Ужгороді та надає українським студентам можливість зануритися у біоінформатику на світовому рівні. Для цього з усього світу (от без перебільшення!) зʼїжджаються дуже круті люди; є окремі викладачі й з українських установ (до яких цьогоріч мав честь бути запрошеним і доцент нашої кафедри Олег Прилуцький).

IMG_5656 IMG_5560

Два тижні інтенсиву з сучасних методів аналізу біологічних даних, спілкування англійською, та розширення світоглядів. Для студентів з прифронтових університетів (як от з нашого рідного Каразінського) це ще й можливість вирватися з дистанційки у живе, пульсуюче академічне середовище. Торкнутися тої “передової науки”, яку так складно відчути через екран. У цьому, напевно, найбільша заслуга цієї Школи. Дякуємо організаторам, і маємо надію, що таких ініціатив ставатиме більше.

IMG_5781 IMG_5823

Студенти! Не бійтеся подаватися наступного року! Так, конкурс високий, але ж і ви у нас найкращі!

Нова стаття про небезпечний грибний патоген амфібій в Україні

Опубліковано ще одне спільне дослідження (https://doi.org/10.3354/dao03802), присвячене грибним патогенам амфібій і рептилій, співавторами якого стали викладачі нашої кафедри Олександр Зіненко та Олександра Клинова. Батрахомікоз наробив лиха і призвів до значного скорочення чисельності амфібій у світі, але ситуація з ним в Україні залишалась невідомою. Зусиллями Українського герпетологічного товариства, президентом якого є доцент нашої кафедри Олександр Зіненко, зібрали матеріал, який охопив всю територію України та разом з командою Maciej Pabijan з Ягеллонського університету зробили скринінг цього патогену. Приємний бонус: дослідження підтвердило раніше побудовану модель поширення цього патогену (Tytar et al., 2023). Батрахомікоз має природні межі поширення, які не дозволяють йому циркулювати на більшості території, скоріш за все через клімат та ландшафт. Наразі знахідки цієї жаб’ячої хвороби в Україні відомі тільки з Карпатського регіону та на Поліссі.

Вітаємо колег з цікавим дослідженням!

Олександр Акулов взяв участь у семінарі “Аналіз рослин”

5 липня 2024 р. доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Акулов взяв участь у семінарі “Аналіз рослин”. Захід відбувався на базі Освіторія хаб, що у Києві, під егідою лабораторії “Агротест” і зібрав багато аграріїв з різних регіонів України. Під час семінару Олександр представив доповідь, присвячену етіології, методології та проблемним питанням діагностики хвороб рослин. Захід мав практичну направленість. Матеріали семінару будуть використані при вдосконаленні практикуму “Діагностика хвороб рослин”, що викладається студентам 4 курсу.

photo_2024-07-20_13-51-06

Молекулярно-генетична лабораторія кафедри відновлює роботу

Війна неабияк вибила з колії те, що казенною мовою називається “освітній процес”, а насправді є квінтесенцією існування Університету – можливість для молодих людей перебувати у середовищі, що задає вектор розвитку та сприяє зростанню. В міру можливостей ми намагаємося знайти нові підходи в умовах “дистанційки”, налагодити місток за допомогою новітніх технологій, або й витягнути студентів на стажування, конференції чи літні школи. Однак, чудово хоча б іноді побачитися й у рідних стінах Університету!

Окрасою та гордістю кафедри була молекулярно-генетична лабораторія. Її було обладнано силами співробітників кафедри та запущено за кілька років до повномасштабного вторгнення, і навіть за цей короткий час там змогли навчитися базовим молекулярно-генетичним методам роботи з грибною ДНК десятки студентів кафедри. У 2022 році в одному з приміщень стався частковий обвал стелі.

Під час літніх канікул співробітники й студенти кафедри мікології та фітоімунології навели лад у лабораторії й відновили роботи з виділення, ампліфікації та електрофорезу грибної ДНК. Також відновлено інвентаризацію цінних зразків з фонду наукового мікологічного гербарію CWU (Myc). Віримо, що одного дня на кафедрі знову вируватиме життя та в чергу на роботу в лабораторіях будуть записуватися, як раніше, заздалегідь. А поки робитимемо до цього маленькі кроки.

photo_2024-07-24 18.43.45 photo_2024-07-24 18.43.41

На фото к.б.н., доцент Олександр Зіненко, ст. лаборант Андрій Новгородський і студенти 3 курсу.

photo_2024-07-24 18.43.36

Студентка кафедри Дарина Шиян пройшла стажування у компанії “Контінентал Фармерз Груп”

Під час навчально-виробничої практики студентка 3 курсу кафедри мікології та фітоімунології Дарина Шиян пройшла стажування на базі компанії “Контінентал Фармерз Груп”. Це одне з найбільших аграрних підприємств країни з земельним банком до 200 тис. га. Поля компанії розташовані у Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.

photo_2024-07-24 18.02.26 photo_2024-07-24 18.01.55

Під час стажування студентка відвідала дослідні поля компанії, а також фітопатологічну і мікробіологічну лабораторії науково-дослідного відділу. Також вона мала можливість попрацювати в умовах реального виробництва: на насіннєвому заводі, на елеваторі та навіть взяти участь у комбайнуванні озимої пшениці.

photo_2024-07-24 18.02.10

Співпраця каразінців і великого бізнесу має давні традиції й не припиняється навіть в умовах війни. Чимало студентів кафедри після завершення навчання отримують пропозиції працевлаштування у цих компаніях.

photo_2024-07-24 18.02.03

Підйом аматорської мікології в Україні – на часі

Citizen Science – сила! І у певних царинах науки – рушійна. У багатьох країнах Європи існують національні чи локальні мікологічні товариства, що обʼєднують тисячі людей. Часто активісти таких спільнот активно користуються не лише мікроскопами, а й методами молекулярної ідентифікації. У США неформальна спільнота Fungal Sequencing є лідером у ДНК-штрихкодуванні макроміцетів Північної Америки (я маю на увазі, залишивши професійних мікологів далеко позаду за масштабом опрацьованого матеріалу). У Сполученому Королівстві такі спільноти щороку моніторять плодоношення грибів з 60-х років ХХ ст., для кожної комірки сітки 10 × 10 км на всій території країни! В Нідерландах – не так давно, але для сітки 5 × 5 км! Аналогічно в Данії, і це я, напевно, не володію вичерпною інформацією щодо інших країн. Завдяки активності мікологів-аматорів, в цих країнах видано національні атласи грибів, а динаміка популяцій рідкісних та вразливих видів відома за десятиліття. Уряди цих країн мають можливість ухвалювати рішення щодо природоохоронних заходів, спираючись на залізобетонну доказову базу. Ці матеріали наповнюють гербарії, і на них опираються фундаментальні дослідження з, наприклад, впливу змін клімату на поширення та динаміку плодоношення грибів. Це не означає, що професійних мікологів в тих країнах нема – просто їх в принципі мало.

В Україні (поки) немає формалізованого мікологічного товариства, зате є чудова Facebook-спільнота Гриби України, що, фактично, виконує основні функції з гуртування мікологів-любителів. Вже зараз у нас є талановиті та просунуті аматори, що здатні розрізнити види грибів незгірше професіоналів. Що на виході (крім важливої соціальної ролі)? Поки – окремі дослідження, такі як свіжа стаття в Українському ботанічному журналі, першим і ключовим автором якого є міколог-аматор Павло Мартинюк. Професійні мікологи – доцент нашої кафедри Олег Прилуцький та професорка університету Трансмонтани і Верхнього Дору (Португалія) Гілерміна Маркес – лише допомогли на певних етапах роботи над матеріалом та рукописом. Віримо, що рано чи пізно аматорський рух в нашій країні також стане локомотивом поступу мікології!

Кафедра долучилася до найбільшого європейського мікологічного проєкту FunDive

Кафедра мікології та фітоімунології представить Каразінський університет у найбільшому європейському проєкті з вивчення різноманіття макрогрибів FunDive!

Проєкт обʼєднує 32 наукові та освітні установи з 15 країн Європи, та фінансується в межах глобальної програми Biodiversa+. Його метою є всебічне сприяння дослідженням різноманіття, екології, фенології грибів на континенті, із залученням як традиційних мікологічних методів, так і новітніх молекулярно-генетичних та цифрових технологій. Особливу увагу приділено налагодженню комунікації між професійними мікологами та наявною мережею мікологів-аматорів, а також сприянню розвитку цієї мережі.

З українського боку, заплановані соціальні заходи з налагодження співпраці українських мікологів-аматорів з однодумцями з інших країн, молекулярно-генетичний аналіз типових зразків видів, описаних з території України, а також, якщо дозволять обставини воєнного часу, навчання українських студентів методам ДНК-штрихкодування грибів.

Пишаємося Каразінським, що наразі є єдиним представником України у мережі, та побажаємо успіху проєктові!

Навчання методам молекулярної мікології в часи війни

В період війни проведення молекулярно-генетичних досліджень зразків грибів значно ускладнилося. Спеціалізована лабораторія кафедри зазнала суттєвих пошкоджень і наразі не придатна для роботи з генетичним матеріалом. Попри це, завдяки налагодженій співпраці з партнерськими лабораторіями з міста Львів, студенти й викладачі кафедри мають можливість продовжувати дослідницьку роботу.

photo_2024-04-27 10.56.57

В період 19-22 квітня 2024 р. група студентів 2 курсу біологічного факультету – Денис Агафонов, Андрій Заблоцький, Ніна Фещенко та Максим Чишко – мали можливість долучитися до наукової роботи з ідентифікації зразків грибів за послідовністю нуклеотидів у маркерних генах. Дослідження проводилися на базі приватної компанії «Explogen» та Державного природознавчого музею НАН України. Робота виконувалася під керівництвом доцента кафедри мікології та фітоімунології Олександра Зіненка та студента 1 курсу магістратури Миколи Згонника.

photo_2024-04-27 10.57.03 photo_2024-04-27 10.57.00 photo_2024-04-27 10.57.01 photo_2024-04-27 10.57.02