7 березня 2024 року у журналі Journal of Comparative Pathology (Великобританія, Q2) вийшла перша стаття викладачки кафедри Клинової Олександри за співавторством доцента кафедри Олександра Зіненко під назвою «Isolation of the entomopathogenic fungus Beauveria bassiana from a skin lesion in a wild Nickolsky’s viper (Vipera berus nikolskii)». Дослідження присвячене вивченню гриба, що спричинив ураження шкіри гадюки, знайденої в околицях Харкова у 2021 році.
Грибні патогени рептилій потрапили у фокус уваги науковців Північної Америки та Європи відносно нещодавно, коли у 2008 році була зареєстрована смертність у популяції карликових гримучників на півночі США. На фоні руйнівної панзоотії хітридіомікозу, що спричинила повне вимирання близько 90 видів амфібій та скорочення чисельності ще 500 видів, нова грибна хвороба рептилій викликала чимале занепокоєння. З 2010 року почалися спорадичні дослідження грибних патогенів рептилій у Європі, що залишається напрочуд актуальною темою.
З метою розширення знань про гриби, що можуть викликати ураження шкіри та системні мікози рептилій, з ураженої лусочки гадюки було виділено чисту культуру гриба. У молекулярній лабораторії кафедри з міцелію отриманого ізоляту було виділено ДНК. Після проведення ПЛР та візуалізації результату за допомогою електрофорезу, зразок було надіслано у лабораторію Макроген у Нідерландах для секвенування.
Отримані сіквенси показали неочікуваний результат: ураження шкіри гадюки були спричинені патогеном не рептилій, а комах! Отриманий ізолят було визначено як ентомопатогенний гриб Beauveria bassiana. Хоча цей гриб не вважається патогенним для хребетних, у літературі трапляються повідомлення про опортуністичні мікози рептилій, спричинені цим грибом. Серйозності ситуації додає ще й те, що спори боверії широко використовуються як біологічний інсектицид, а отже активно розповсюджуються людиною.
Пишаємося, що всі стадії дослідження окрім секвенування були виконані на базі мікробіологічної та молекулярної лабораторій кафедри мікології та фітоімунології, що були організовані спільними зусиллями співробітників кафедри, за фінансової підтримки в.о. завідувача Олександра Акулова. Автори висловлюють подяку Олександру Юрійовичу за сприяння цьому дослідженню.
Для Олександри Клинової вихід цієї статті є напрочуд важливою подією. «Перша стаття за моїм авторством, відразу англійською мовою, у британському журналі, що належить до другого квартилю за системою Scopus. Я щиро вдячна моєму науковому керівнику Зіненко Олександру Івановичу за те, що вчить мене щоразу націлюватися на більші досягнення, кращий результат та міжнародну співпрацю».