Війна неабияк вибила з колії те, що казенною мовою називається “освітній процес”, а насправді є квінтесенцією існування Університету – можливість для молодих людей перебувати у середовищі, що задає вектор розвитку та сприяє зростанню. В міру можливостей ми намагаємося знайти нові підходи в умовах “дистанційки”, налагодити місток за допомогою новітніх технологій, або й витягнути студентів на стажування, конференції чи літні школи. Однак, чудово хоча б іноді побачитися й у рідних стінах Університету!
Окрасою та гордістю кафедри була молекулярно-генетична лабораторія. Її було обладнано силами співробітників кафедри та запущено за кілька років до повномасштабного вторгнення, і навіть за цей короткий час там змогли навчитися базовим молекулярно-генетичним методам роботи з грибною ДНК десятки студентів кафедри. У 2022 році в одному з приміщень стався частковий обвал стелі.
Під час літніх канікул співробітники й студенти кафедри мікології та фітоімунології навели лад у лабораторії й відновили роботи з виділення, ампліфікації та електрофорезу грибної ДНК. Також відновлено інвентаризацію цінних зразків з фонду наукового мікологічного гербарію CWU (Myc). Віримо, що одного дня на кафедрі знову вируватиме життя та в чергу на роботу в лабораторіях будуть записуватися, як раніше, заздалегідь. А поки робитимемо до цього маленькі кроки.
На фото к.б.н., доцент Олександр Зіненко, ст. лаборант Андрій Новгородський і студенти 3 курсу.
