Вийшов друком чек-лист грибів національного парку “Гомільшанські ліси”

mtaxДнями у журналі Mycotaxon вийшов друком анотований чек-лист (список) грибів та грибоподібних організмів національного природного парку “Гомільшанські ліси”, авторами якого виступили семеро мікологів – випускників Каразінського Університету. Четверо з них – Олег Прилуцький, Олександр Акулов, Ірина Яцюк та Андрій Усіченко – є викладачами кафедри мікології ХНУ.

Чек-лист – поширений у науці про різноманіття формат публікацій, основне призначення якого – вичерпно охарактеризувати видовий склад певних організмів на певній території. В подальшому такі дані лягають в основу масштабніших біогеографічних досліджень. Анотований перелік грибів та грибоподібних організмів національного парку “Гомільшанські ліси” вмістив 1469 назв, зробивши цю заповідну територію чи не найдослідженішою мікологами в Україні. В основу чек-листа було закладено власні дані авторів за підсумком майже 20 років досліджень, а також зібрані по крихтах опубліковані відомості інших дослідників, починаючи від XIX ст. до сьогодення.

Prylutskyi, O.V., Akulov, O.Y., Leontyev, D.V., Ordynets, A.V., Yatsiuk, I.I., Usichenko, A.S., Savchenko, A.O., 2017. Fungi and fungus-like organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon 132, 705. doi:10.5248/132.705 (full text available: http://www.mycotaxon.com/resources/checklists/prylutski-v132-3.pdf)

Датасет мікологічного гербарію Харківського університету у GBIF збільшився удвічі!

GBIF

Як ми вже писали раніше, завдяки мікологам Каразінський отримав статус Data Publisher у GBIF – найбільшій у світі відкритій базі даних з біорізноманіття. Відтоді триває робота з оцифровування гербарних зразків, що зберігаються на кафедрі. І днями наш датасет поповнився більш як 3 тис. зразками, після чого він нараховує вже 5570 зразків! Особливо дякуємо Олександрові Ординцю та Антонові Савченку, які взяли на себе левову частку роботи з оцифровування та публікації набору даних!

 

 

Нова стаття Ірини Яцюк про міксоміцети національного природного парку “Слобожанський”

NordicJournalOfBotany

24 серпня 2017 року, Ірина Яцюк та та її співавтори Дмитро Леонтьєв та Михайло Шлахтер зробили персональний подарунок українській мікології до Дня Незалежності України: саме цього дня вийшла їхня нова стаття, присвячена різноманітності та знаковим видам міксоміцетів національного природного парку “Слобожанський”. Вітаємо колег!

Х ювілейна експедиція з вивчення різноманіття грибів Українських Карпат

carprthians У серпні 2017 р. кафедра мікології та фітоімунології провела Х ювілейну експедицію з вивченню різноманіття грибів Карпат, яку очолив доцент Олександр Акулов. Цього року маршрут пролягав від Прикарпаття до Закарпаття, з підкоренням Говерли та Петроса. Учасники експедиції відвідали Національний природний парк “Гуцульщина”, Карпатський національній природний парк та Карпатський біосферний заповідник. Особливу увагу приділяли грибам букових пралісів, малопорушених старовікових смерекових та ялицевих лісів, а також субальпійського криволісся.

За результатами циклу експедицій, у співпраці з мікологами Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАНУ та Київського національного університету імені Шевченка, зараз готується спільна монографія “Гриби природоохоронних територій Українських Карпат”.

20884949_10210239742410308_208343238_n

20864533_10210239742570312_183099450_n

20863829_10210239742650314_1637987248_n 20840121_10210239742610313_1875215500_n

Весняні мікологічні дослідження: частина 2

Продовжуємо наш репортаж про дослідження весняних грибів (читайте також першу частину)!

Окрім лісів, цікавити мікологів навесні можуть і степи. Минулого року ми вже писали про вихід статті співробітниці нашої кафедри Ірина Яцюк, яка була присвячена зморшкові степовому (Morchella steppicola) – сумчастому грибу з Червоної книги України, що був описаний українським мікологом М.Я. Зеровою. Як і багато інших грибів посушливих територій, зморшок степовий утворює плодові тіла навесні.

Цьогоріч співробітники кафедри Ірина Яцюк, Олег Прилуцький та Віталій Гуков обстежили декілька ділянок в околицях Харкова, зайнятих степово-лучною рослинністю, виявили та закартували невідомі раніше локалітети M. steppicola. На жаль, також ми стали свідками шокуючого розмаху підпалів минулорічної трави та очеретів, що їх завзято здійснює місцеве населення (нагадаємо, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за зумисний підпал). Нижче – короткий фотозвіт авторства Ірини Яцюк.

M9VoLEYKT7k

FAKepdsh-yU

chMqXFt9O6c

L9vu0_VYr3k

17903480_1880308515514255_444396310811783937_n

Весняні мікологічні дослідження: частина 1

Початок сезону-2017 вдався для нас продуктивним. Сніжна зима та повільне, поступове потеплішання з  періодичними дощами зумовили м’яку, сприятливу для досліджень весняних дискоміцетів весну.

У березні – на початку квітня співробітники кафедри Ірина Яцюк, Олег Прилуцький та Віталій Гуков, за участі студентів біологічного факультету та волонтерів здійснили 5 поїздок Харківщиною у пошуках місць зростання прикметних дискоміцетів, що утворюють плодові тіла навесні: саркосциф австрійської та червоної (Sarcoscypha austriaca та S. coccinea), а також урнулі кратеровидної (Urnula craterium). Окрім здобуття нових даних про поширення грибів та чудово проведеного часу, ми випробували систему розподіленого збору даних за допомогою вільної системи Next GIS. Світлини Ірини Яцюк, Наталі Брусенцової та Дарії Блинової.

kEm5ZMTh2rw

WHjM-kcmAZA

xjXCljfu8mo

aWuTo6O9Rwk

E5e_gY7S_W4

 

Завдяки мікологам Каразінський отримав статус Data Publisher у GBIF – першим серед українських університетів!

Як ми вже повідомляли раніше, розпочалася неформальна співпраця гербарію кафедри мікології та фітоімунології з Global Biodiversity Information Facility – найбільшим у світі порталом відкритих даних з біорізноманіття.

Ми раді повідомити, що Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна відтепер здобув офіційний статус Data Publisher у GBIF! Раніше такий статус мали лише 2 українські наукові установи.
Дякуємо за сприяння Дмитрові Щигелеві, команді PlutoF Workbench та нашому випускникові й вірному другові Антонові Савченку.

GBIF

Нова стаття Ольги Неділько з біодеструкції нанокомпозитних матеріалів

elsevier

Вийшла друком нова стаття викладача кафедри мікології та фітоімунології Ольги Павлівни Неділько, присвячена вивченню грибів-біодеструкторів на нанокомпозитних матеріалах. Робота опублікована в журналі “International Biodeterioration & Biodegradation” з Імпакт фактором більше 2. Так тримати!!!

Suslin Mykola, Nedilko Olga, Mishurov Dmitry. 2016. The influence of alkylammonium modified clays on the fungal resistance and biodeterioration of epoxy-clay nanocomposites. International Biodeterioration & Biodegradation, 110. 136–140. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.ibiod.2016.03.021

Епітипіфікація Morchella steppicola – нова стаття Ірини Яцюк

MsteppicolaШановні друзі! Раді поділитися з вами приємними новинами. Днями в журналі Phytotaxa вийшла стаття щодо епітипіфікації зморшка степового (Morchella steppicola Zer.),  першим автором якої є співробітниця нашої кафедри Ірина Яцюк!

Цей їстівний вид дискоміцетів було вперше описано М.Я. Зеровою з території України у 1941 році. Згодом, можливо у роки Другої Світової війни, типовий зразок було втрачено.

У цій публікації, разом з колегами з Естонії, США та Узбекистану, встановлено лектотип та епітип для цього виду, проаналізовано його світове поширення, а також оцінено внутрішньовидове різноманіття на основі аналізу ITS rDNA.

Iryna Yatsiuk, Irja Saar, Kuulo Kalamees, Shaxob Sulaymonov, Yusufjon Gafforov, Kerry O’Donnel. 2016. Epitypification of Morchella steppicola (Morchellaceae, Pezizales), a morphologically, phylogenetically and biogeographically distinct member of the Esculenta Clade from central Eurasia // Phytotaxa. 284 (1). DOI: http://dx.doi.org/10.11646/phytotaxa.284.1.3

Гербарій кафедри переходить у відкритий доступ

GBIF4 листопада 2016 року перша, тестова частина гербарію кафедри мікології та фітоімунології Каразінського університету стала доступна для науковців з усього світу завдяки Global Biodiversity Information Facility (GBIF)! GBIF є найбільшою у світі інтерактивною базою даних з біологічного різноманіття, що наразі зберігає відомості про понад 600 мільйонів реєстрацій живих організмів, що належать до більш ніж 1.5 мільйонів видів! На жаль, в Україні дотепер були відсутні організації-партнери GBIF, і дані для нашої країни надходили головно від закордонних дослідницьких установ. Відсьогодні, кафедра мікології та фітоімунології ХНУ, за технічної та організаційної допомоги команди сервісу PlutoF Workbench та найактивнішого сприяння нашого випускника та товариша Антона Савченка (University of Helsinki), розпочинає оприлюднення даних свого гербарію. Маємо надію, що це закладе надійний фундамент справі відкритих наукових даних у Харкові та Україні!