Щойно була опублікована наша нова стаття в журналі Fungal Systematics and Evolution. В статті прояснюються деякі питання систематики аскових грибів. Зокрема, на основі зразків з Національного природного парку “Дністровський каньйон” описано два нові для науки види – Polyscytalum neofecundissimum Crous & Akulov та Roussoella euonymi Crous & Akulov. Вперше було отримано та досліджено молекулярними методами культуру рідкісного мікофільного гриба Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes і доведено, що цей гриб належить до порядку Melanosporales. Дотепер він мав статус Ascomycota incertae sedis – тобто невідомо який асковий гриб. Неотипіфіковано нестатеві спороношення (анаморфи) грибів Chaetosphaeria myriocarpa (Fr.) C. Booth та Haplographium delicatum Berk. & Broome.
Дослідження
Весняні мікологічні дослідження – 2018
Цьогоріч весняний польовий сезон у харківських мікологів видався коротким: сніжна, холодна та затяжна зима змінилася стрімким потеплішанням, тож період сприятливих для весняних макроміцетів умов минув досить швидко. Попри це, співробітники кафедри Олег Прилуцький та Ірина Яцюк, а також ініціативні студенти встигли провести традиційні моніторингові дослідження урнулі кратеровидної, саркосцифи червоної та австрійської, зморшку степового та гливи зачохленої. Нижче – декілька світлин з польових виїздів.





Біогеографічні особливості афілофороїдних грибів Європи – нова стаття Олександра Ординця, Олександра Акулова та Антона Савченка
1 квітня відбулася довгоочікувана подія – після двох років спілкування з редколегією та доопрацювання, нарешті вийшла друком стаття по біогеографії афілофороїдних грибів Європи! Статтю опублікував дуже авторитетний “Journal of Biogeography” (Імпакт-фактор 4,3). В результаті складного аналізу інформації про поширення, субстратні та біотопічні уподобання 1513 видів афілофороїдних грибів з 17 країн та 8 біогеографічних регіонів Європи вдалося встановити основні закономірності територіального розподілу біорізноманіття цих грибів.
Стаття підготована колективом авторів, однак провідну роль відіграли теперішні (та колишні) співробітники нашої кафедри – Олександр Ординець, Олександр Акулов та Антон Савченко. При написанні статті були враховані та проаналізовані результати численних експедицій по Харківщині, Луганщині та Донеччині.
Вийшов друком чек-лист грибів національного парку “Гомільшанські ліси”
Днями у журналі Mycotaxon вийшов друком анотований чек-лист (список) грибів та грибоподібних організмів національного природного парку “Гомільшанські ліси”, авторами якого виступили семеро мікологів – випускників Каразінського Університету. Четверо з них – Олег Прилуцький, Олександр Акулов, Ірина Яцюк та Андрій Усіченко – є викладачами кафедри мікології ХНУ.
Чек-лист – поширений у науці про різноманіття формат публікацій, основне призначення якого – вичерпно охарактеризувати видовий склад певних організмів на певній території. В подальшому такі дані лягають в основу масштабніших біогеографічних досліджень. Анотований перелік грибів та грибоподібних організмів національного парку “Гомільшанські ліси” вмістив 1469 назв, зробивши цю заповідну територію чи не найдослідженішою мікологами в Україні. В основу чек-листа було закладено власні дані авторів за підсумком майже 20 років досліджень, а також зібрані по крихтах опубліковані відомості інших дослідників, починаючи від XIX ст. до сьогодення.
Prylutskyi, O.V., Akulov, O.Y., Leontyev, D.V., Ordynets, A.V., Yatsiuk, I.I., Usichenko, A.S., Savchenko, A.O., 2017. Fungi and fungus-like organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon 132, 705. doi:10.5248/132.705 (full text available: http://www.mycotaxon.com/resources/checklists/prylutski-v132-3.pdf)
Датасет мікологічного гербарію Харківського університету у GBIF збільшився удвічі!
Як ми вже писали раніше, завдяки мікологам Каразінський отримав статус Data Publisher у GBIF – найбільшій у світі відкритій базі даних з біорізноманіття. Відтоді триває робота з оцифровування гербарних зразків, що зберігаються на кафедрі. І днями наш датасет поповнився більш як 3 тис. зразками, після чого він нараховує вже 5570 зразків! Особливо дякуємо Олександрові Ординцю та Антонові Савченку, які взяли на себе левову частку роботи з оцифровування та публікації набору даних!
Нова стаття Ірини Яцюк про міксоміцети національного природного парку “Слобожанський”
24 серпня 2017 року, Ірина Яцюк та та її співавтори Дмитро Леонтьєв та Михайло Шлахтер зробили персональний подарунок українській мікології до Дня Незалежності України: саме цього дня вийшла їхня нова стаття, присвячена різноманітності та знаковим видам міксоміцетів національного природного парку “Слобожанський”. Вітаємо колег!
Х ювілейна експедиція з вивчення різноманіття грибів Українських Карпат
У серпні 2017 р. кафедра мікології та фітоімунології провела Х ювілейну експедицію з вивченню різноманіття грибів Карпат, яку очолив доцент Олександр Акулов. Цього року маршрут пролягав від Прикарпаття до Закарпаття, з підкоренням Говерли та Петроса. Учасники експедиції відвідали Національний природний парк “Гуцульщина”, Карпатський національній природний парк та Карпатський біосферний заповідник. Особливу увагу приділяли грибам букових пралісів, малопорушених старовікових смерекових та ялицевих лісів, а також субальпійського криволісся.
За результатами циклу експедицій, у співпраці з мікологами Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАНУ та Київського національного університету імені Шевченка, зараз готується спільна монографія “Гриби природоохоронних територій Українських Карпат”.
Весняні мікологічні дослідження: частина 2
Продовжуємо наш репортаж про дослідження весняних грибів (читайте також першу частину)!
Окрім лісів, цікавити мікологів навесні можуть і степи. Минулого року ми вже писали про вихід статті співробітниці нашої кафедри Ірина Яцюк, яка була присвячена зморшкові степовому (Morchella steppicola) – сумчастому грибу з Червоної книги України, що був описаний українським мікологом М.Я. Зеровою. Як і багато інших грибів посушливих територій, зморшок степовий утворює плодові тіла навесні.
Цьогоріч співробітники кафедри Ірина Яцюк, Олег Прилуцький та Віталій Гуков обстежили декілька ділянок в околицях Харкова, зайнятих степово-лучною рослинністю, виявили та закартували невідомі раніше локалітети M. steppicola. На жаль, також ми стали свідками шокуючого розмаху підпалів минулорічної трави та очеретів, що їх завзято здійснює місцеве населення (нагадаємо, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за зумисний підпал). Нижче – короткий фотозвіт авторства Ірини Яцюк.
Весняні мікологічні дослідження: частина 1
Початок сезону-2017 вдався для нас продуктивним. Сніжна зима та повільне, поступове потеплішання з періодичними дощами зумовили м’яку, сприятливу для досліджень весняних дискоміцетів весну.
У березні – на початку квітня співробітники кафедри Ірина Яцюк, Олег Прилуцький та Віталій Гуков, за участі студентів біологічного факультету та волонтерів здійснили 5 поїздок Харківщиною у пошуках місць зростання прикметних дискоміцетів, що утворюють плодові тіла навесні: саркосциф австрійської та червоної (Sarcoscypha austriaca та S. coccinea), а також урнулі кратеровидної (Urnula craterium). Окрім здобуття нових даних про поширення грибів та чудово проведеного часу, ми випробували систему розподіленого збору даних за допомогою вільної системи Next GIS. Світлини Ірини Яцюк, Наталі Брусенцової та Дарії Блинової.
Завдяки мікологам Каразінський отримав статус Data Publisher у GBIF – першим серед українських університетів!
Як ми вже повідомляли раніше, розпочалася неформальна співпраця гербарію кафедри мікології та фітоімунології з Global Biodiversity Information Facility – найбільшим у світі порталом відкритих даних з біорізноманіття.
Ми раді повідомити, що Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна відтепер здобув офіційний статус Data Publisher у GBIF! Раніше такий статус мали лише 2 українські наукові установи.
Дякуємо за сприяння Дмитрові Щигелеві, команді PlutoF Workbench та нашому випускникові й вірному другові Антонові Савченку.