Випадало чути від не дуже шанованих, втім, на жаль, непоодиноких у своєму невігластві людей: “Яка з вашої науки користь? От можете ліки проти раку чи атомну бомбу?” У відповідь на такий закид можна навести довгий список аргументів. Про ліки та бомби не скажу, а от продовольства, що потрібно кожному з нас щодня і від якого напряму залежить економіка України, не буде без фітопатологічної науки. Глибоке розуміння процесів, що відбуваються поміж рослиною та патогенним грибом, лежить в основі заходів із захисту цих рослин та визначає розмір врожаїв.
Фахівці кафедри мікології та фітоімунології (єдиної в Україні!) регулярно консультують агропідприємців країни щодо захисту рослин. Дивіться відеоподкаст за участі завідувача кафедри Олександра Акулова на тему технологій вирощування та захисту сої.
Завершилася двотижнева Ukrainian Biological Data Science Summer School, що вже вдруге відбувається в Ужгороді та надає українським студентам можливість зануритися у біоінформатику на світовому рівні. Для цього з усього світу (от без перебільшення!) зʼїжджаються дуже круті люди; є окремі викладачі й з українських установ (до яких цьогоріч мав честь бути запрошеним і доцент нашої кафедри Олег Прилуцький).
Два тижні інтенсиву з сучасних методів аналізу біологічних даних, спілкування англійською, та розширення світоглядів. Для студентів з прифронтових університетів (як от з нашого рідного Каразінського) це ще й можливість вирватися з дистанційки у живе, пульсуюче академічне середовище. Торкнутися тої “передової науки”, яку так складно відчути через екран. У цьому, напевно, найбільша заслуга цієї Школи. Дякуємо організаторам, і маємо надію, що таких ініціатив ставатиме більше.
Студенти! Не бійтеся подаватися наступного року! Так, конкурс високий, але ж і ви у нас найкращі!
Опубліковано ще одне спільне дослідження (https://doi.org/10.3354/dao03802), присвячене грибним патогенам амфібій і рептилій, співавторами якого стали викладачі нашої кафедри Олександр Зіненко та Олександра Клинова. Батрахомікоз наробив лиха і призвів до значного скорочення чисельності амфібій у світі, але ситуація з ним в Україні залишалась невідомою. Зусиллями Українського герпетологічного товариства, президентом якого є доцент нашої кафедри Олександр Зіненко, зібрали матеріал, який охопив всю територію України та разом з командою Maciej Pabijan з Ягеллонського університету зробили скринінг цього патогену. Приємний бонус: дослідження підтвердило раніше побудовану модель поширення цього патогену (Tytar et al., 2023). Батрахомікоз має природні межі поширення, які не дозволяють йому циркулювати на більшості території, скоріш за все через клімат та ландшафт. Наразі знахідки цієї жаб’ячої хвороби в Україні відомі тільки з Карпатського регіону та на Поліссі.
5 липня 2024 р. доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Акулов взяв участь у семінарі “Аналіз рослин”. Захід відбувався на базі Освіторія хаб, що у Києві, під егідою лабораторії “Агротест” і зібрав багато аграріїв з різних регіонів України. Під час семінару Олександр представив доповідь, присвячену етіології, методології та проблемним питанням діагностики хвороб рослин. Захід мав практичну направленість. Матеріали семінару будуть використані при вдосконаленні практикуму “Діагностика хвороб рослин”, що викладається студентам 4 курсу.
Грибні патогени рептилій потрапили у фокус уваги науковців Північної Америки та Європи відносно нещодавно, коли у 2008 році була зареєстрована смертність у популяції карликових гримучників на півночі США. На фоні руйнівної панзоотії хітридіомікозу, що спричинила повне вимирання близько 90 видів амфібій та скорочення чисельності ще 500 видів, нова грибна хвороба рептилій викликала чимале занепокоєння. З 2010 року почалися спорадичні дослідження грибних патогенів рептилій у Європі, що залишається напрочуд актуальною темою.
З метою розширення знань про гриби, що можуть викликати ураження шкіри та системні мікози рептилій, з ураженої лусочки гадюки було виділено чисту культуру гриба. У молекулярній лабораторії кафедри з міцелію отриманого ізоляту було виділено ДНК. Після проведення ПЛР та візуалізації результату за допомогою електрофорезу, зразок було надіслано у лабораторію Макроген у Нідерландах для секвенування.
Отримані сіквенси показали неочікуваний результат: ураження шкіри гадюки були спричинені патогеном не рептилій, а комах! Отриманий ізолят було визначено як ентомопатогенний гриб Beauveria bassiana. Хоча цей гриб не вважається патогенним для хребетних, у літературі трапляються повідомлення про опортуністичні мікози рептилій, спричинені цим грибом. Серйозності ситуації додає ще й те, що спори боверії широко використовуються як біологічний інсектицид, а отже активно розповсюджуються людиною.
Пишаємося, що всі стадії дослідження окрім секвенування були виконані на базі мікробіологічної та молекулярної лабораторій кафедри мікології та фітоімунології, що були організовані спільними зусиллями співробітників кафедри, за фінансової підтримки в.о. завідувача Олександра Акулова. Автори висловлюють подяку Олександру Юрійовичу за сприяння цьому дослідженню.
Для Олександри Клинової вихід цієї статті є напрочуд важливою подією. «Перша стаття за моїм авторством, відразу англійською мовою, у британському журналі, що належить до другого квартилю за системою Scopus. Я щиро вдячна моєму науковому керівнику Зіненко Олександру Івановичу за те, що вчить мене щоразу націлюватися на більші досягнення, кращий результат та міжнародну співпрацю».
Доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Зіненко у складі групи викладачів Каразінського університету (біологічного, медичного факультетів та РБЕКС), а також Медичного університету імені Пірогова (Вінниця), Одеського національного університету та Nicolae Testemitanu National University of Medicine and Pharmacy (Кишинів) взяв участь в викладацькій мобільності за програмою Еразмус+ і відвідав університет Умео, який є координатором проєкту the HIGH FIVE RELOADED. Умео – великий і дуже дружній університет на півночі Швеції з надзвичайно багатим академічним середовищем і цікавою програмою наукових семінарів, до наповнення якої учасники проєкту долучились і як доповідачі, і як слухачі. За короткий термін перебування зусиллями міжнародного відділу університету Умео та за ініціативою Olena Rzepishevska, було проведено кілька тематичних семінарів присвячених біомедичним дослідженням та стану справ в університетах – партнерах, в тому числі й тому, як українські університети продовжують працювати в умовах війни. На семінарі виступали студенти та аспіранти українських університетів, які наразі навчаються в Університеті Умео за програмами обміну. Окремою подією був захист на отримання ступеня доктора філософії колишньої випускниці Одеського університету. Учасники програми провели два навчальні семінари (з біоінформатики), доповідали за темами власних досліджень, відвідували доповіді запрошених науковців. Дотичною до досліджень на кафедрі була доповідь Метте Бурмолле з університету Копенгагену, присвячена функціональному впливу міжвидових угруповань біоплівок мікроорганізмів на розвиток та стійкість рослин до зовнішніх факторів.
На шляху до Умео також вдалось побачити шведський центр секвенування SciLifeLab в Уппсалі, поспілкуватись з Ольгою Віннер-Петерсон і зазирнути за лаштунки найбільш технологічно складного і просунутого процесу в сучасній генетиці – секвенування, а також побачити, що наукова традиція досліджень у Швеції починається ще батьком сучасної систематики – Карлом Ліннеєм, будинок, дендрарій та надгробок якого можна побачити в місті.
28 лютого 2024 р. доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Акулов узяв участь у великому науково-практичному семінарі «SUGAR WORLD 2024». Цей захід проводиться Національною асоціацією цукровиків України й збирає представників менеджменту господарств, заводів, хімічних та селекційних компаній, що розвивають бурякоцукровий комплекс країни. В довоєнні роки семінар збирав кількасот учасників з різних країн світу.
Під час цьогорічного семінару Олександр Акулов представив доповідь про найбільш шкодочинні хвороби цукрового буряка та особливості їх контролю. Слід зауважити, що протягом кількох останніх років честь представляти фітопатологів країни на цьому заході випадає саме науковцям Каразінському університету.
В період зимових канікул доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Акулов взяв участь у проведенні 12 навчальних семінарів та круглих столів для співробітників великих аграрних, хімічних, біотехнологічних та селекційних компаній України. Тематика навчань – проблемні хвороби сільськогосподарських рослин і сучасні технології їх контролю. Сумарно у навчанні взяли участь понад тисяча осіб з різних підприємств і регіонів країни.
Попри війну, кафедра розвиває багаторічну плідну співпрацю з такими агрохолдингами, як «Контінентал Фармерз Груп», «Миронівський хлібопродукт», «Кернел», «Вітагро», «ТАС Агро» та інші. Ця співпраця є взаємовигідною. З одного боку, в ході дискусій відбувається корегування технологічних карт вирощування с/г культур з урахуванням досвіду попередніх років. З іншого боку, викладачі та студенти кафедри мають доступ до найактуальнішої інформації й найсучасніших технологій, що дозволяє вдосконалювати навчальний процес і реалізовувати сумісні наукові проєкти.
Мені завжди було важко зрозуміти науковців, що досліджують те, чого не видно й неможливо потримати в руках. Про існування чого здогадуєшся хіба за показаннями на приладах. Чорні діри, магнітні поля, протони-електрони, ну оце все. Це, як мені видавалося, якась специфічна форма самотності – ти є, а обʼєкта, вважай, нема. Столик на двох, тільки друге місце порожнє. Добре, що мої грибочки цілком намацувані, красиві й гарно пахнуть, коли правильно гербаризовані.
Проте сучасну мікологію, схоже, не омине така доля. Великі дані, таблиці на десятки стовпців та десятки, часом сотні тисяч рядків, які ніколи не проскролиш і не охопиш оком. З якими спілкуєшся виключно мовою команд на R. Власне те, з чого ці таблиці робляться – розшифровані генетичні послідовності грибів, що виділені з ґрунту. Їх не шукають, їх копають на вагу в рандомних місцях. Вони ніяк не пахнуть, це просто дуже багато літер та автоматично присвоєні їм “гіпотези виду”. Навіть не імена, а збіги літер, virtual taxa. Але ж це цікаво – а цікавість, я казав Класик, то шлях у майбутнє.
Власне, днями вийшла стаття у Science Advances з черговою порцією нових знань про гриби, які не видно. У статті фактично вперше подаються деталізовані карти спрогнозованого за допомогою моделей машинного навчання різноманіття ґрунтових грибів, при чому для різних трофічних груп окремо. Ми й раніше здогадувалися, що не можуть всі трофічні групи грибів бути поширеними однаково, але то були спекуляції. Тепер більш evidence-based. Також розглянуто різноманіття на різних рівнях ієрархії цього поняття та його рушійні сили. Нарешті біогеографія грибів починає наздоганяти біогеографію судинних рослин та тварин. До дослідження долучився також співробітник нашої кафедри Олег Прилуцький, але ключову роль відіграла зоряна команда з університету Тарту під проводом Vladimir Mikryukov та Leho Tedersoo.
Даними метабаркодингу грибів наша планета вкрита вкрай нерівномірно. Особливо боляче бачити, що точок з України у них – нуль цілих нуль десятих, хоча прилеглі європейські країни вкриті зразками досить щільно. Просто зараз, за підтримки SPUN: Society for the Protection of Underground Networks та Human Frontier Science Program (HFSP) ми почали працювати над виправленням цієї несправедливості. Але про це іншим разом.
