Кафедра мікології та фітоімунології
Офіційний сайт кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Днями у журналі Polymer Testing (імпакт-фактор 2,94) вийшла друком нова стаття “The influence of different factors on exploitation properties of nonlinear optical polymeric materials based on an epoxy matrix doped with flavonoids” за авторства групи дослідників, серед яких і викладач нашої кафедри Ольга Неділько. Вітаємо Ольгу Павлівну зуспішним завершенням цього тривалого дослідження!
Посилання на статтю: https://doi.org/10.1016/j.polymertesting.2020.106535
Днями було оприлюднено препринт другої статті з серії “New and Interesting fungi”, ожним з авторів якої є викладач кафедри Олександр Акулов. Ця робота є частиною великого міжнародного проекту, що об’єднав мікологів з різних країн. У цій статті створено 28 нових для науки родів та описано 72 дотепер невідомих науці видів грибів. Зокрема на основі матеріалів з України (з Національного природного парку “Дністровський каньйон”, Карпатського біосферного заповідника, Харківського Лісопарку і Золочівського району Харківщини) описано два нових для науки роди Neomedicopsis та Neodothidotthia і 4 нових для науки види. І це – крапля в морі. Культури українських грибів з 2017-2018 рр. ще майже не починали секвенувати
Цьогоріч стартував австрійско-український пілотний проект з вивчення нівальних міксоміцетів – грибоподібних протистів, що спороносять тільки у холодних умовах, на межі талого снігу напровесні або в околицях гірських льодовиків. Викладач кафедри мікології Ірина Яцюк взяла участь у першій спільній експедиції до австрійських Альп, національного парку Ротвальд. За посиланням – короткий звіт Ірини.
https://www.wildnisgebiet.at/en/spring-myxomycetes-in-the-wilderness-area/
Минув рівно рік з часу коли ми завершили капітальний ремонт гербарної кімнати кафедри мікології та фітоімунології, монтаж в ній нових металевих гербарних шаф та встановлення оргтехніки. Зараз, за рахунок коштів Фонду модернізації Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, ми отримали тринокулярний мікроскоп з сучасною фотокамерою, а також два холодильники з морозильними камерами (для проморожування колекцій від шкідників, зберігання культур грибів, а також пролонгації життєздатності свіжих зборів). Ще б розжитися сучасною бінокулярною лупою з фотокамерою і ця кімната повністю відповідатиме основним технічним вимогам для якісної та комфортної роботи. Хоча й черепашачими кроками, але ми все ж таки просуваємося в потрібному напрямку.
Наступна мрія – дооснащення лабораторії чистих культур і облаштування молекулярно-генетичної лабораторії!
Сезон відпусток для співробітників кафедри вже традиційно є не лише приводом відпочити, а й нагодою здійснити цікаві експедиції та взяти участь у корисних конференціях. Так, Олександр Акулов здійснив експедиції Українським Поліссям та Північним Казахстаном, Ірина Яцюк відвідала Грузію в рамках конференції учасників програми Rufford у Східній Європі, а Олег Прилуцький взяв участь у конференції “Актуальні проблеми ботаніки та екології”, що її проводив Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, а також виступив ведучим майстер-класу у семінарі “ГІС та заповідні території – 2018”.
Вишла друком стаття в найбільш рейтинговому мікологічному журналі світу – Studies in Mycology (Імпакт-фактор – 14), що стала результатом амбітного міжнародного проекту GOPHY (Genera of Phytopathogenic Fungi).
Серед іншого, у цій статті велика увага приділяється так званим “пірікулярієвим грибам”. Зокрема, на основі зразків з Карпатського біосферного заповідника було епітипіфіковано рідкісний вид “Pyricularia luzulae“, який на основі молекулярно-генетичних досліджень перенесений до роду Macgarviomyces. Проведена робота зі з’ясування походження, еволюції та розселення малодослідженої групи фітопатогенних грибів.
Щойно була опублікована наша нова стаття в журналі Fungal Systematics and Evolution. В статті прояснюються деякі питання систематики аскових грибів. Зокрема, на основі зразків з Національного природного парку “Дністровський каньйон” описано два нові для науки види – Polyscytalum neofecundissimum Crous & Akulov та Roussoella euonymi Crous & Akulov. Вперше було отримано та досліджено молекулярними методами культуру рідкісного мікофільного гриба Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes і доведено, що цей гриб належить до порядку Melanosporales. Дотепер він мав статус Ascomycota incertae sedis – тобто невідомо який асковий гриб. Неотипіфіковано нестатеві спороношення (анаморфи) грибів Chaetosphaeria myriocarpa (Fr.) C. Booth та Haplographium delicatum Berk. & Broome.
Цьогоріч весняний польовий сезон у харківських мікологів видався коротким: сніжна, холодна та затяжна зима змінилася стрімким потеплішанням, тож період сприятливих для весняних макроміцетів умов минув досить швидко. Попри це, співробітники кафедри Олег Прилуцький та Ірина Яцюк, а також ініціативні студенти встигли провести традиційні моніторингові дослідження урнулі кратеровидної, саркосцифи червоної та австрійської, зморшку степового та гливи зачохленої. Нижче – декілька світлин з польових виїздів.
1 квітня відбулася довгоочікувана подія – після двох років спілкування з редколегією та доопрацювання, нарешті вийшла друком стаття по біогеографії афілофороїдних грибів Європи! Статтю опублікував дуже авторитетний “Journal of Biogeography” (Імпакт-фактор 4,3). В результаті складного аналізу інформації про поширення, субстратні та біотопічні уподобання 1513 видів афілофороїдних грибів з 17 країн та 8 біогеографічних регіонів Європи вдалося встановити основні закономірності територіального розподілу біорізноманіття цих грибів.
Стаття підготована колективом авторів, однак провідну роль відіграли теперішні (та колишні) співробітники нашої кафедри – Олександр Ординець, Олександр Акулов та Антон Савченко. При написанні статті були враховані та проаналізовані результати численних експедицій по Харківщині, Луганщині та Донеччині.
Днями у журналі Mycotaxon вийшов друком анотований чек-лист (список) грибів та грибоподібних організмів національного природного парку “Гомільшанські ліси”, авторами якого виступили семеро мікологів – випускників Каразінського Університету. Четверо з них – Олег Прилуцький, Олександр Акулов, Ірина Яцюк та Андрій Усіченко – є викладачами кафедри мікології ХНУ.
Чек-лист – поширений у науці про різноманіття формат публікацій, основне призначення якого – вичерпно охарактеризувати видовий склад певних організмів на певній території. В подальшому такі дані лягають в основу масштабніших біогеографічних досліджень. Анотований перелік грибів та грибоподібних організмів національного парку “Гомільшанські ліси” вмістив 1469 назв, зробивши цю заповідну територію чи не найдослідженішою мікологами в Україні. В основу чек-листа було закладено власні дані авторів за підсумком майже 20 років досліджень, а також зібрані по крихтах опубліковані відомості інших дослідників, починаючи від XIX ст. до сьогодення.
Prylutskyi, O.V., Akulov, O.Y., Leontyev, D.V., Ordynets, A.V., Yatsiuk, I.I., Usichenko, A.S., Savchenko, A.O., 2017. Fungi and fungus-like organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon 132, 705. doi:10.5248/132.705 (full text available: http://www.mycotaxon.com/resources/checklists/prylutski-v132-3.pdf)